Біблія українською мовою

Книга пророка Ісаї

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 42
1: Ось, Отрок Мій, Якого Я три­маю за руку, обраний Мій, до якого благоволить душа Моя. Покладу дух Мій на Нього, і сповістить на­родам суд;
2: не заволає і не підвищить голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях;
3: тростини надлама­ної не переломить, і льону, що димить, не загасить; буде чинити суд за істиною;
4: не ослабне і не знеможе, доки на землі не утвердить суд, і на закон Його будуть уповати острови*.
5: Так говорить Господь Бог, Який створив небеса і простір їх, розпростер землю з плодами її, Який дає дихання народу на ній і дух тим, що ходять по ній.
6: Я, Господь, прикликав Тебе у правду, і буду тримати Тебе за руку й оберігати Тебе, і поставлю Тебе у завіт для народу, у світло для язичників,
7: щоб відкрити очі сліпих, щоб в’язнів вивести з ув’язнення і тих, хто сидить у пітьмі,­— з темниць.
8: Я Господь, це— Моє ім’я, і не дам слави Моєї іншому і хвали Моєї ідолам.
9: Ось, передвіщене раніше збулося, і нове Я звіщу; перш ніж воно відбудеться, Я звіщу вам.
10: Співайте Господу нову пісню, хвалу Йому від країв землі, ви, що плаваєте по морю, і все, що наповнює його, острови і ті, що живуть на них.
11: Нехай піднесе голос пустеля і міста її, селища, де живе Кидар; нехай торжествують ті, що живуть на скелях, нехай виголошують з вершин гір.
12: Нехай воздадуть Господу славу, і хвалу Його нехай звістять на ост­ровах.
13: Господь вийде, як велетень, як муж битв пробудить ревність; закличе і підніме воїнський крик, і по­каже Себе сильним проти ворогів Своїх.
14: Довго мовчав Я, терпів, стримувався; тепер буду кричати, як та, що народжує, буду руйнувати і поглинати усе;
15: спустошу гори і па­гор­би, і всю траву їх висушу; і ріки зроблю островами, й осушу озера;
16: і поведу сліпих дорогою, якої вони не знають, невідомими шляхами буду вести їх; морок зроблю світлом перед ними, і криві шляхи— прямими: ось що Я зроблю для них і не залишу їх.
17: Тоді повернуться назад і великим соромом покриються ті, що надіються на ідолів, які говорять бовванам: «ви наші боги».
18: Слухайте, глухі, й дивіться, сліпі, щоб бачити.
19: Хто такий сліпий, як раб Мій, і глухий, як вісник Мій, Мною посланий? Хто такий сліпий, як закоханий, такий сліпий, як раб Господа?
20: Ти бачив багато чого, але не помічав; вуха були відкриті, але не чув.
21: Господу вгодно було, заради правди Своєї, звеличити і прославити закон.
22: Але це народ розо­рений і пограбований; усі вони зв’язані у підземеллях і сховані у в’язницях; зробилися здобиччю, і немає визволителя; пограбовані, і ніхто не говорить: «віддай назад!»
23: Хто з вас прихилив до цього вухо, вник і вислухав це для майбутнього?
24: Хто зрадив Якова на руйнування й Ізраїля грабіжникам? чи не Господь, проти Якого ми грішили? Не хотіли вони ходити путями Його і не слухали закону Його.
25: І Він вилив на них лють гніву Свого і лютість війни: вона оточила їх полум’ям з усіх боків, але вони не помічали; і горіла у них, але вони не зрозуміли цього серцем.