Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Ісаї

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 41
1: Замовкніть переді Мною, ост­­­­рови, і народи нехай онов­­лять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: «станьмо разом на суд».
2: Хто воздвиг від сходу мужа прав­ди, закликав його йти за собою, віддав йому народи і підкорив царів? Він обернув їх мечем своїм на порох, луком своїм на солому, яку розносить вітром.
3: Він жене їх, іде спокійно дорогою, якою ніколи не ходив ногами своїми.
4: Хто зробив і звершив це? Той, Хто від початку викликає пологи; Я— Господь перший, і в останніх— Я той самий.
5: Побачили острови і жахнулися, краї землі затріпотіли. Вони зблизилися і зійшлися;
6: кожен допомагає своєму товаришеві і говорить своєму бра­тові: «кріпися!»
7: Коваль підбадьорює плавильника, той, який розгладжує листи молотом,— того, хто кує на ковадлі, говорячи про спайку: «гарна»; і зміцнює цвяхами, щоб було твердо.
8: А ти, Ізраїль, раб Мій, Яків, якого Я обрав, сíм’я Авраама, друга Мого,—
9: ти, якого Я взяв від країв землі і покликав від кінців її, і сказав тобі: «ти Мій раб, Я обрав тебе і не відкину тебе»:
10: не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.
11: Ось, у соромі й посоромленні залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що сперечаються з тобою.
12: Будеш шукати їх, і не знайдеш їх, які ворогують проти тебе; ті, що борються з тобою, будуть як ніщо, зовсім ніщо;
13: бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: «не бійся, Я допомагаю тобі».
14: Не бійся, черв’як Яків, малолюдний Ізраїль,— Я допомагаю тобі, говорить Господь і Відкупитель твій, Святий Ізраїлів.
15: Ось, Я зробив тебе гострим молотилом, новим, зубцюватим; ти будеш молотити і розтирати гори, і пагорби зробиш, як полову.
16: Ти будеш віяти їх, і вітер рознесе їх, і вихор розвіє їх; а ти зрадієш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим.
17: Бідні й убогі шукають води, і немає її; язик їх сохне від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх.
18: Відкрию на горах ріки і серед долин джерела; пустелю зроблю озером і суху землю— джерелами води;
19: посаджу в пустелі кедр, ситим і мирту й оливу; насаджу в степу кипарис, явір і бук разом,
20: щоб побачили і пізнали, і розглянули й зро­зуміли, що рука Господня зробила це, і Святий Ізраїлів створив це.
21: Подайте справу вашу,— говорить Господь; наведіть ваші докази, говорить Цар Якова.
22: Нехай вони подадуть і скажуть нам, що відбудеться; нехай сповістять що-небудь раніше, ніж воно відбулося, і ми вникнемо розумом своїм і дізнаємось, як воно закінчилося, або нехай наперед сповістять нам про майбутнє.
23: Скажіть, що відбудеться у майбутньому, і ми будемо знати, що ви боги, або зробіть що-небудь, чи добре, чи лихе, щоб ми здивувалися і разом з вами побачили.
24: Але ви ніщо, і діло ваше ніщо; мерзота той, хто обирає вас.
25: Я воздвиг його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ім’я Моє і топтати владик, як бруд, і топтати, як гончар глину.
26: Хто звістив про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: «правда»? Але ніхто не сказав, ніхто не сповістив, ніхто не чув слів ваших.
27: Я перший сказав Сиону: «ось воно!» і дав Єрусалиму благовісника.
28: Отже, Я дивився, і не було нікого, і між ними не зна­йшлося радника, щоб Я міг запитати їх, і вони дали відповідь.
29: Ось, усі вони ніщо, нікчемні й діла їх; вітер і порожнеча ідоли їх.
← попередній розділнаступний розділ →