Біблія українською мовою

Книга пророка Ісаї

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 40
1: Утішайте, утішайте народ Мій,— говорить Бог ваш;
2: говоріть до серця Єрусалима і сповіщайте йому, що сповнився час боротьби його, що за неправди його зроблено відкуплення, тому що він від руки Господньої прийняв удвічі за усі гріхи свої.
3: Голос волаючого в пустелі: приготуйте путь Господу, прямими зробіть у степу стежки Богу нашому;
4: усякий діл нехай наповниться, і усяка гора і пагорб нехай понизяться, кривизни випрямляться і нерівні путі зробляться гладенькими;
5: і явиться слава Господня, і побачить усяка плоть [спасіння Боже]; бо вус­та Господні вирекли це.
6: Голос говорить: звіщай! І сказав: що мені звіщати? Усяка плоть— трава, і уся краса її— як цвіт польовий.
7: Засихає трава, в’яне цвіт, коли дуне на нього подув Господа: так і народ— трава.
8: Трава засихає, цвіт в’яне, а слово Бога нашого перебуватиме віч­но.
9: Зійди на високу гору, Сионе, що благовістиш! піднеси сильно голос твій, Єрусалиме, що благовістиш! піднеси, не бійся; скажи містам Іуди­ним: ось Бог ваш!
10: Ось, Господь Бог гряде із силою, і сила Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і воз­даяння Його перед лицем Його.
11: Як пастир Він буде пасти стадо Своє; агнців буде брати на руки і носити на грудях Своїх, і водити дійних.
12: Хто вичерпав во́ди жменею своєю і п’яддю виміряв небеса, і вмістив у міру порох землі, і зважив на терезах гори і на чашах вагових пагорби?
13: Хто зрозумів дух Господа, і був радником у Нього й учив Його?
14: З ким радиться Він, і хто напоум­ляє Його і наставляє Його на путь правди, і вчить Його знання, і вка­зує­­ Йому путь мудрости?
15: Ось наро­ди— як крапля з відра, і вважають­ся як порошинка на терезах. Ось, острови як порошинку піднімає Він.
16: І Ливану недостатньо для жер­тов­ного вогню, і тварин на ньому— для всепалення.
17: Усі народи перед Ним як ніщо,— менше за нік­чемність і порожнечу вважаються у Ньо­го.
18: От­­­же, кому уподібните ви Бога? І яку подобу знайдете Йому?
19: Ідола відливає художник, і золотильник покриває його золотом і прилаштовує срібні ланцюжки.
20: А хто бідний для такого приношення, вибирає дерево, що не гниє, знаходить собі майстерного художника, щоб зробити ідола, який стояв би твердо.
21: Хі­ба не знаєте? хіба ви не чули? хіба вам не говорено було від початку? хіба ви не зрозуміли із основ землі?
22: Він є Той, Який сидить над колом землі, і ті, що живуть на ній,— як сарана перед Ним; Він розпростер небеса, як тонку тканину, і розкинув їх, як намет для житла.
23: Він обертає князів на ніщо, робить чимось пустим суддів землі.
24: Ледь вони посад­жені, ледь посіяні, ледь укорінився у землі стовбур їх, і як тільки Він дихнув на них, вони засохли, і вихор розніс їх, як солому.
25: До кого ж ви уподібните Мене і з ким порів­няєте?— говорить Святий.
26: Зведіть очі ваші на висоту небес і по­ди­віться, хто створив їх? Хто виводить воїнство їх за переліком? Він усіх їх називає на ім’я: через безліч­ могутности і велику силу у Нього ніщо не вибуває.
27: Як же говориш ти, Якове, і вимовляєш, Ізраїлю: «путь мій прихований від Господа, і діла мої забуті у Бога мого»?
28: Хі­ба ти не знаєш? хіба ти не чув, що вічний Господь Бог, Який створив краї землі, не стомлюється і не знемагає? розум Його недослідимий.
29: Він дає стомленому силу, і знеможеному дарує міцність.
30: Стом­люються і юнаки і слабшають, і молоді люди падають,
31: а ті, що на­діються на Господа, оновляться у силі: піднімуть крила, як орли, потечуть— і не втомляться, підуть— і не зморяться.

← попередній розділ

Розділ 66
1: Так говорить Господь: небо— престіл Мій, а земля— підніжжя ніг Моїх; де ж побудуєте ви дім для Мене, і де місце спокою Мого?
2: Бо усе це створила рука Моя, і усе це було,— говорить Господь. А ось на кого Я спогляну: на смиренного і скрушеного духом і на того, хто тріпоче перед словом Моїм.
3: [Без­законник же,]який заколює вола— те саме, що той, хто вбиває людину; хто приносить агнця у жертву— те саме, що хто задушив пса; хто приносить семидал— те саме, що той, хто приносить свинячу кров; хто курить фіміам [у пам’ять]— те саме, що той, хто молиться ідолу; і як вони обрали власні свої шляхи, і душа їх знаходить задоволення у мерзотах їхніх,—
4: так і Я вживу їх спокусу і наведу на них жахливе для них: тому що Я кликав, і ніхто не відповідав, говорив, і вони не слухали, а робили лихе в очах Моїх і обирали те, що неугодно Мені.
5: Вислухайте слово Господа ви, що тремтите перед словом Його: ваші брати, які ненавидять вас і виганяють вас за ім’я Моє, говорять: «нехай явить Себе у славі Господь, і ми подивимося на радість вашу». Але вони будуть посоромлені.
6: Ось, шум з міста, голос із храму, голос Господа, Який відомщає ворогам Своїм.
7: Ще не мучилася пологами, а народила; раніше ніж настали болі її, розрішилася сином.
8: Хто чув таке? хто бачив подібне до цього? чи виникала країна в один день? чи народжувався народ в один раз, як Сион, ледь почав пологами мучитися, породив синів своїх?
9: Чи доведу Я до пологів, і не дам народити?— говорить Господь. Або, даючи силу народити, чи закрию утробу?— говорить Бог твій.
10: Звеселіться з Єрусалимом і радійте за нього усі, хто любить його! радійте з ним радістю усі, хто сумував за нього,
11: щоб вам годуватися і насичуватися від сосків утішення його, упиватися і насолоджуватися перенасиченням слави його.
12: Бо так говорить Господь: ось, Я направляю до нього мир як ріку, і багатство народів— як потік, що розливається для насолоди вашої; на руках будуть носити вас і на колінах пестити.
13: Як утішає когось мати його, так утішу Я вас, і ви будете втішені в Єрусалимі.
14: І побачите це, і зрадіє серце ваше, і кістки­ ваші розцвітуть, як молода зелень, і відкриється рука Господа рабам Його, а на ворогів Своїх Він розгнівається.
15: Бо ось, прийде Господь у вогні, і колісниці Його— як вихор, щоб вилити гнів Свій з люттю і покарання Своє з палаючим вогнем.
16: Бо Гос­подь з вогнем і мечем Своїм зробить суд над усякою плоттю, і багато буде вражених Господом.
17: Ті, які освячують і очищають себе у дібровах, один за одним, їдять свиняче м’ясо і мерзоти і мишей,— усі загинуть,— говорить Господь.
18: Бо Я знаю діян­ня їх і думки їх; і ось, прийду зібрати­ всі народи і язики, і вони прийдуть і побачать славу Мою.
19: І покладу на них знамення, і пошлю зі спасенних від них до народів: у Фарсис, до Пула і Луда, до тих, що натягують лук, до Тубала і Явана, на далекі острови, які не чули про Мене і не бачили слави Моєї: і вони сповістять народам славу Мою
20: і представлять усіх братів ваших від усіх народів у дар Господу на конях і колісницях, і на ношах, і на мулах, і на швидких верблюдах, на святу гору Мою, в Єрусалим,— говорить Господь,— подібно­ до того, як сини Ізраїлеві приносять дар у дім Господа у чистому сосуді.
21: З них буду брати також у священики і левити,— говорить Господь.
22: Бо, як нове небо і нова земля, які Я створю, завжди будуть перед лицем Моїм,— говорить Господь,— так буде і сíм’я ваше й ім’я ваше.
23: Тоді з мі­сяця у місяць і з суботи у суботу бу­де приходити усяка плоть перед лице Моє на поклоніння, говорить Господь.
24: І будуть виходити і побачать трупи людей, які відступили від Мене: бо черва їх не помре, і вогонь їх не згасне; і будуть вони мерзотою для усякої плоті.