Святе Письмо

Книга пророка Ісаї

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 38
1: Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...
2: І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
3: та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем!
4: І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
5: Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,
6: і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
7: І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
8: ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.
9: Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:
10: Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму...
11: Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини...
12: Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі...
13: Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною...
14: Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!
15: Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!
16: Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!
17: Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,
18: бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.
19: Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!
20: Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!
21: А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!
22: А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?
← попередній розділнаступний розділ →