Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Послання до Євреїв

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 7
1: Бо Мелхіседек, цар Салиму, священник Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, коли він повертався після поразки царів,
2: якому і десятину Авраам відділив з усього,– по-перше, за значенням імені – цар правди, а потім і цар Салиму, тобто цар миру,
3: без батька, без матері, без родоводу, котрий не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священником назавжди.
4: Бачите, який великий той, котрому і Авраам патріарх дав десятину з кращої здобичі своєї.
5: Ті, що одержують священство з синів Левіїних, мають заповідь – брати за законом десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча й ці вийшли від чресл Авраамових.
6: Але цей, що не походив з роду їхнього, одержав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітницю.
7: Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим.
8: І тут десятини беруть люди смертні, а там – той, хто має про себе свідчення, що він живе.
9: І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особі Авраама дав десятину:
10: бо він ще був у чреслах батька, коли Мелхіседек зустрів його.
11: Отже, якби досконалість досягалась через левітське священство,– бо з ним сполучений закон народу,– то яка б ще була потреба поставати іншому священникові за чином Мелхіседека, а не іменуватися за чином Аарона?
12: Адже із переміною священства необхідно бути переміні і закону,
13: бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника.
14: Бо відомо, що Господь наш засяяв з коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав відносно священства.
15: І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхіседека постає Священник інший,
16: Котрий такий не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного.
17: Бо засвідчено: Ти священник повік за чином Мелхіседека.
18: Відміна ж попередньої заповіді буває внаслідок її немочі та некорисності,
19: бо закон нічого не довів до досконалості; але вводиться краща надія, через яку ми наближаємось до Бога.
20: І як це було не без клятви,–
21: бо ті були священниками без клятви, а Цей з клятвою, бо про Нього сказано: клявся Господь і не розкається: Ти священник повік за чином Мелхіседека (Пс. 109,4),–
22: то поручителем кращого завіту став Іісус.
23: До того ж, тих священників було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному;
24: а Цей, як перебуваючий вічно, має і священство нескінченне,
25: тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них.
26: Такий і повинен бути у нас Первосвященник: святий, непричетний злу, непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес.
27: Котрий не має потреби щоденно, як ті первосвященники, приносити жертви спочатку за свої гріхи, потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Себе Самого.
28: Бо закон поставляє первосвященниками людей, котрі мають немочі, а слово клятвенне, після закону, поставило Сина, навіки досконалого.
← попередній розділнаступний розділ →