Послання до Євреїв

наступний розділ →

Розділ 1
1: Бог, Котрий багаторазово й різноманітно говорив здавна отцям через пророків,
2: в останні ці дні говорив нам через Сина, Котрого поставив спадкоємцем усього, через Котрого і віки створив.
3: Цей, будучи сяйво слави і образ іпостасі Його і тримаючи все словом сили Своєї, здійснивши Собою очищення гріхів наших, сів праворуч (престолу) величі на висоті.
4: Будучи настільки перевершуючим Ангелів, наскільки славніше над ними успадкував ім'я.
5: Бо кому коли з Ангелів сказав Бог: Ти – Син Мій, Я нині родив Тебе? І ще: Я буду Йому Отцем, і Він буде Мені Сином?
6: Також, коли вводить Первородного у всесвіт, промовляє: і хай поклоняться Йому всі Ангели Божі.
7: Про Ангелів сказано: Ти твориш Ангелами Своїми духів і служителями Своїми пломеніючий вогонь (Пс. 103,4).
8: А про Сина: престол Твій, Боже, у вік віку; жезл царства Твого – жезл правоти.
9: Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радості більше спільників Твоїх. (Пс. 44,7–8).
10: І: на початку Ти, Господи, заснував землю, і небеса – діло рук Твоїх;
11: вони загинуть, а Ти перебуваєш, і всі постаріють, як риза,
12: і як одежу згорнеш їх, і зміняться; але Ти Той самий, і літа Твої не скінчаться.
13: Кому коли з Ангелів сказав Бог: сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх?
14: Чи не всі вони є службові духи, що посилаються служити тим, які мають успадкувати спасіння?

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Бо Мелхіседек, цар Салиму, священник Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, коли він повертався після поразки царів,
2: якому і десятину Авраам відділив з усього,– по-перше, за значенням імені – цар правди, а потім і цар Салиму, тобто цар миру,
3: без батька, без матері, без родоводу, котрий не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священником назавжди.
4: Бачите, який великий той, котрому і Авраам патріарх дав десятину з кращої здобичі своєї.
5: Ті, що одержують священство з синів Левіїних, мають заповідь – брати за законом десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча й ці вийшли від чресл Авраамових.
6: Але цей, що не походив з роду їхнього, одержав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітницю.
7: Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим.
8: І тут десятини беруть люди смертні, а там – той, хто має про себе свідчення, що він живе.
9: І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особі Авраама дав десятину:
10: бо він ще був у чреслах батька, коли Мелхіседек зустрів його.
11: Отже, якби досконалість досягалась через левітське священство,– бо з ним сполучений закон народу,– то яка б ще була потреба поставати іншому священникові за чином Мелхіседека, а не іменуватися за чином Аарона?
12: Адже із переміною священства необхідно бути переміні і закону,
13: бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника.
14: Бо відомо, що Господь наш засяяв з коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав відносно священства.
15: І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхіседека постає Священник інший,
16: Котрий такий не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного.
17: Бо засвідчено: Ти священник повік за чином Мелхіседека.
18: Відміна ж попередньої заповіді буває внаслідок її немочі та некорисності,
19: бо закон нічого не довів до досконалості; але вводиться краща надія, через яку ми наближаємось до Бога.
20: І як це було не без клятви,–
21: бо ті були священниками без клятви, а Цей з клятвою, бо про Нього сказано: клявся Господь і не розкається: Ти священник повік за чином Мелхіседека (Пс. 109,4),–
22: то поручителем кращого завіту став Іісус.
23: До того ж, тих священників було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному;
24: а Цей, як перебуваючий вічно, має і священство нескінченне,
25: тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них.
26: Такий і повинен бути у нас Первосвященник: святий, непричетний злу, непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес.
27: Котрий не має потреби щоденно, як ті первосвященники, приносити жертви спочатку за свої гріхи, потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Себе Самого.
28: Бо закон поставляє первосвященниками людей, котрі мають немочі, а слово клятвенне, після закону, поставило Сина, навіки досконалого.