Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Буття

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 7
1: І сказав Господь [Бог] Ною: увійди ти і вся сім’я твоя в ковчег, тому що тебе побачив Я праведним переді Мною в роді цьому;
2: і всякої худоби чистої візьми по семеро, чоловічої статі і жіночої, а з худоби нечистої по двоє, чоловічої статі і жіночої;
3: також і з птахів небесних [чистих] по сім, чоловічої статі і жіночої, [і з усіх птахів нечистих по двоє, чоловічої статі і жіночої,] щоб зберегти сім’я для всієї землі,
4: тому що через сім днів Я буду лити дощ на землю сорок днів і сорок ночей; і винищу все, що існує, що Я створив, з лиця землі.
5: Ной зробив усе, що Господь [Бог] повелів йому.
6: Ной же був шестисот років, коли потоп водний прийшов на землю.
7: І ввійшов Ной і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним в ковчег від вод потопу.
8: І [з птахів чистих і з птахів нечистих, і] з худоби чистої і з худоби нечистої, [і зі звірів] і з усіх плазунів, що на землі
9: по парі, чоловічої статі і жіночої, ввійшли до Ноя в ковчег, як [Господь] Бог повелів Ною.
10: Через сім днів води потопу ринули на землю.
11: В шестисотий рік життя Ноя, у другий місяць, у сімнадцятий [27] день місяця, у цей день відкрилися усі джерела великої безодні, і вікна небесні розчинились;
12: і лився на землю дощ сорок днів і сорок ночей.
13: У цей самий день увійшов у ковчег Ной і Сим, Хам і Яфет, сини Ноєві, і дружина Ноєва, і три дружини синів його з ними.
14: Вони, і всі звірі [землі] за родом їх, і всяка худоба за родом її, і всі плазуни, що плазують по землі, за родом їх, і всі, що літають за родом їх, усі птахи, усі крилаті,
15: і ввійшли до Ноя в ковчег по парі [чоловічої статі і жіночої] від усякої плоті, в якій є дух життя;
16: і ті, що ввійшли [до Ноя в ковчег] чоловічої і жіночої статі, від усякої плоті ввійшли, як повелів йому [Господь] Бог. І зачинив Господь [Бог] за ним [ковчег].
17: І тривав на землі потоп сорок днів [і сорок ночей], і примножилася вода, і підняла ковчег, і він піднявся над землею;
18: вода ж посилювалася і дуже примножувалася на землі, і ковчег плавав по поверхні вод.
19: І піднялася вода на землі надзвичайно, так що покрилися усі високі гори, які є під усім небом;
20: на п’ятнадцять ліктів піднялася над ними вода, і покрилися [усі високі] гори.
21: І позбулася життя всяка плоть, що рухається по землі, і птахи, і худоба, і звірі, і всі плазуни, що плазують по землі, і всі люди;
22: усе, що мало дихання духа життя в ніздрях своїх на суші, вмерло.
23: Знищились усі істоти, що були на поверхні [усієї] землі; від людини до худоби, і плазунів, і птахів небесних, усі були знищені на землі, залишився тільки Ной і те, що було з ним в ковчезі.
24: Вода ж прибувала на землі сто п’ятдесят днів.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 8
1: І згадав Бог про Ноя, і про всіх звірів, і про всю худобу, [і про всіх птахів, і про всіх плазунів, що плазують,] що були з ним у ковчезі; і навів Бог вітер на землю, і води зупинилися.
2: І закрилися джерела безодні і вікна небесні, і припинився дощ з неба.
3: Вода ж поступово поверталася з землі, і стала спадати вода після закінчення ста п’ятдесяти днів.
4: І зупинився ковчег у сьомому місяці, у сімнадцятий день місяця, на горах Араратських.
5: Вода постійно спадала до десятого місяця; у перший день десятого місяця показалися верхівки гір.
6: Після сорока днів Ной відчинив зроблене ним вікно ковчега
7: і випустив ворона, [щоб бачити, чи спала вода з землі,] який, вилетівши, відлітав і прилітав, доки не осушилася земля від води.
8: Потім випустив від себе голуба, щоб побачити, чи зійшла вода з лиця землі,
9: але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до нього в ковчег, тому що вода була ще на поверхні всієї землі; і він простягнув руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег.
10: І почекав ще сім днів інших і знову випустив голуба з ковчега.
11: Голуб повернувся до нього у вечірній час, і ось, свіжий оливковий листок у дзьобі в нього, і Ной дізнався, що вода зійшла з землі.
12: Він почекав ще сім днів інших і [знову] випустив голуба; і він уже не повернувся до нього.
13: Шістсот першого року [життя Ноя] до першого [дня] першого місяця припинилася вода на землі; і відкрив Ной покрівлю ковчега і подивився, і ось, обсохла поверхня землі.
14: Й у другому місяці, до двадцять сьомого дня місяця, земля висохла.
15: І сказав [Господь] Бог Ною:
16: вийди з ковчега ти і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою;
17: виведи із собою всіх тварин, що з тобою, від усякої плоті, з птахів, і худоби, і всіх плазунів, що плазують по землі: нехай розійдуться вони по землі, й нехай плодяться і розмножуються на землі.
18: І вийшов Ной і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним;
19: усі звірі, й [уся худоба, й] усі плазуни, й усі птахи, все, що рухається по землі, за родами своїми, вийшли з ковчега.
20: І влаштував Ной жертовник Господу; і взяв із усякої худоби чистої і з усіх птахів чистих і приніс у всепалення на жертовнику.
21: І відчув Господь приємні пахощі, і сказав Господь [Бог] у серці Своєму: не буду більше проклинати землю за людину, тому що помисли серця людського — зло від юности його; і не буду більше знищувати усе живе, як Я зробив:
22: надалі в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться.
← попередній розділнаступний розділ →