Біблія українською мовою

Книга Буття

Розділ 5
1: Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
2: Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
3: І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
4: І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
5: А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
6: І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
7: І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
8: А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
9: І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
10: І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
11: А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
12: І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
13: І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
14: А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
15: І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
16: І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
17: А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
18: І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
19: І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
20: А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
21: І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
22: І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
23: А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
24: І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
25: І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
26: І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
27: А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
28: І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
29: ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
30: І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
31: А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
32: І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
← попередній розділ наступний розділ →
Розділ 9
1: І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
2: І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
3: Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.
4: Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
5: А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.
6: Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
7: Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!
8: І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
9: А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.
10: І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
11: І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.
12: І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13: Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14: І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15: І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
16: І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
17: І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.
18: І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
19: Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
20: І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
21: І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.
22: І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.
23: Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
24: А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.
25: І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!
26: І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
27: Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!
28: А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ.
29: А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.

← попередній розділ

наступний розділ →