Книга Буття

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
2: А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
3: І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
4: А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
5: а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
6: І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
7: Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
8: І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
9: І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
10: І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
11: А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
12: Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
13: І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
14: Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
15: І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
16: І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
17: І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
18: І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
19: І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
20: І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
21: А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.
22: А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема.
23: І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
24: і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро!
25: І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
26: А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
1: І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
2: А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
3: І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
4: А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
5: а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
6: І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
7: Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
8: І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
9: І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
10: І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
11: А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
12: Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
13: І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
14: Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
15: І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
16: І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
17: І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
18: І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
19: І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
20: І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
21: А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.
22: А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема.
23: І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
24: і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро!
25: І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
26: А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
2: Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
3: І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
4: І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
5: А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
6: І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
7: І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
8: А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
9: І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
10: І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
11: А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
12: І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
13: І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
14: А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
15: І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
16: І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
17: А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
18: І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
19: І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
20: А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
21: І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
22: І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
23: А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
24: І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
25: І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
26: І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
27: А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
28: І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
29: ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
30: І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
31: А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
32: І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.