Біблія українською мовою

Книга Буття

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 49
1: І покликав Яків синів своїх і сказав: зберіться, і я сповіщу вам, що буде з вами у грядущі дні;
2: зійдіться і послухайте, сини Якова,­ послухайте Ізраїля, батька вашого.
3: Рувиме, первістку мій! ти — кріп­кість моя і початок сили моєї, верх достоїнства і верх могутности;
4: але ти бушував, як вода, — не будеш мати переваги, бо ти зійшов на ложе батька твого, ти осквернив постіль мою, [на яку] зійшов.
5: Симеон і Левій брати, знаряддя жорстокости мечі їхні;
6: в раду їх нехай не ввійде душа моя, і до зібрання їх нехай не прилучиться слава моя, бо вони у гніві своєму убили мужа і з примхи своєї перерізали жили тельця;
7: проклятий гнів їх, бо жорстокий, і розлюченість їх, тому що люта; розділю їх в Якові і розсію їх в Ізраїлі.
8: Іудо! тебе хвалитимуть брати твої. Рука твоя на хребті ворогів тво­їх; поклоняться тобі сини батька тво­го.
9: Молодий лев Іуда, піднімається зі здобичі, син мій. Схилився він, ліг, як лев і як левиця: хто підніме його?
10: Не відійде скіпетр від Іуди і законодавець від стегон його, доки не прийде Примиритель, і Йо­му покірність народів.
11: Він прив’язує до виноградної лози осля своє і до лози кращого винограду сина ослиці своєї;­ миє у вині одяг свій і у крові грон убрання своє;
12: блис­кучі очі [його] від вина, і білі зуби [його] від молока.
13: Завулон біля берега морського буде жити і біля пристані корабельної, і межа його до Сидона.
14: Іссахар осел міцний, що лежить між протоками вод;
15: і побачив він, що спокій добрий, і що земля приємна: і схилив плечі свої для носіння тягаря і став працювати на виплату данини.
16: Дан буде судити народ свій, як одне з колін Ізраїля;
17: Дан буде змієм на дорозі, аспидом на путі, що вражає ногу коня, так що вершник його впаде назад.
18: На допомогу твою сподіваюся, Господи!
19: Гад, — натовп буде тіснити його, але він відтіснить його по п’ятах.
20: Для Асира — занадто ситний хліб його, і він буде постачати царські страви.
21: Неффалим — теревинф рослий, що розпускає прекрасні гілки*.
22: Йосиф — віття плодоносного дерева, віття плодоносного дерева над джерелом; гілки його простягаються над стіною;
23: засмучували його, і стріляли і ворогували проти нього стрільці,
24: але твердим залишився лук його, і міцні м’язи рук його, від рук могутнього Бога Якового. Звідти Пастир і твердиня Ізраїлева,
25: від Бога батька твого, Який нехай і допоможе тобі, і від Всемогутнього, Який нехай і благословить тебе благословеннями небес­ними звище, благословеннями безодні, що лежить долі, благословеннями сосків і утроби,
26: благословеннями батька твого, які перевищують благословення гір давніх і приємності пагорбів віч­них; нехай будуть вони на голові Йосифа і на тімені обраного між братами своїми.
27: Веніамін, хижий вовк, вранці буде їсти ловитву і ввечері буде ділити здобич.
28: Ось усі дванадцять колін Ізраїлевих; і ось що сказав їм батько їх; і благословив їх, і дав їм благословення, кожному своє.
29: І заповідав він їм і сказав їм: я прилучаюся до народу мого; поховайте мене з батьками моїми в печері, яка на полі Ефрона хеттеянина,
30: у печері, яка на полі Махпела, що перед Мамре, у землі Ханаанській, яку [печеру] купив Авраам з полем у Ефрона хеттеянина у власність для поховання;
31: там поховали Авраама і Сарру, дру­жину його; там поховали Ісаака і Ре­векку, дружину його; і там поховав я Лію;
32: це поле і печера, яка на ньому, куплена у синів Хеттеєвих.
33: І закінчив Яків заповіт синам своїм, і поклав ноги свої на постіль, і помер, і приєднався до народу свого.