Біблія українською мовою

Книга Буття

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Так були створені небо і земля і все воїнство їх.
2: І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив.
3: І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював.
4: Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,
5: і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,
6: але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.
7: І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.
8: І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.
9: І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
10: З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.
11: Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;
12: і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.
13: Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.
14: Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат.
15: І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.
16: І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти,
17: а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.
18: І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою.
19: Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй.
20: І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього.
21: І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю.
22: І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка.
23: І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого].
24: Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю.
25: І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися.