Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Буття

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 22
1: І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я!
2: І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі.
3: І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.
4: А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.
5: І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас.
6: І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.
7: І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?
8: І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє.
9: І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.
10: І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...
11: Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я!
12: І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого.
13: А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого.
14: І назвав Авраам ім'я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'явиться.
15: А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,
16: і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,
17: то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
18: І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.
19: І вернувсь Авраам до слуг своїх.
20: І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:
21: Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,
22: І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.
23: А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.
24: А наложниця його а їй на ймення Реума вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 5-6
1: Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
2: Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
3: І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
4: І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
5: А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
6: І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
7: І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
8: А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
9: І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
10: І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
11: А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
12: І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
13: І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
14: А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
15: І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
16: І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
17: А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
18: І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
19: І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
20: А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
21: І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
22: І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
23: А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
24: І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
25: І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
26: І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
27: А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
28: І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
29: ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
30: І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
31: А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
32: І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
← попередній розділнаступний розділ →