Біблія українською мовою

Книга Буття

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: Після цих подій було слово Гос­­поднє до Аврама у видінні [вночі], і сказано: не бійся, Авраме; Я твій щит; нагорода твоя [буде] дуже велика.
2: Аврам сказав: Владико Гос­поди! що Ти даси мені? я залишаюся бездітним; розпорядник у домі моєму цей Єлиєзер із Дамаска.
3: І сказав Аврам: ось, Ти не дав мені нащадка, і ось, управитель мій спадкоємець мій.
4: І було слово Гос­пода до нього, і сказано: не буде він твоїм спадкоємцем, але той, хто народиться з лона твого, буде твоїм спадкоємцем.
5: І ви­вів його геть і сказав [йому]: подивися на небо і порахуй зірки, якщо ти можеш порахувати їх. І сказав йому: стільки буде в тебе нащадків.
6: Аврам повірив Господу, і Він поставив йому це в праведність.
7: І сказав йому: Я Господь, Який вивів тебе з Ура халдейського, щоб дати тобі землю цю у володіння.
8: Він сказав: Владико Господи! З чо­го я довідаюсь, що я буду володіти нею?
9: Господь сказав йому: візьми Мені трирічну телицю, трирічну козу, трирічного барана, горлицю і молодого голуба.
10: Він взяв усіх їх, розсік їх навпіл і поклав одну частину навпроти другої; тільки птахів не розсік.
11: І налетіли на трупи хижі птахи; але Аврам відганяв їх.
12: Коли заходило сонце, міцний сон напав на Аврама, і ось, напав на нього жах і морок великий.
13: І сказав Господь Авраму: знай, що нащадки твої будуть мандрівниками в землі не своїй, і поневолять їх, і будуть гнітити їх чотириста років,
14: але Я вчиню суд над народом, у якого вони будуть у неволі; після цього вони вийдуть [сюди] з великим майном,
15: а ти відійдеш до бать­ків твоїх у мирі і будеш похований у старості добрій;
16: у четвертому ро­ді по­вернуться вони сюди: тому що мі­ра беззаконь аморреїв досі ще не наповнилася.
17: Коли зайшло сонце і настала темрява, ось, дим, ніби з печі, і полум’я вогню пройшли між розсіченими тваринами.
18: В цей день уклав Господь завіт з Аврамом, сказавши: нащадкам твоїм даю Я землю цю, від ріки Єгипетської до великої ріки, ріки Євфрату:
19: кенеїв, кенезеїв, кедмонеїв,
20: хеттеїв, ферезеїв, рефаїмів,
21: аморреїв, хананеїв, [евеїв,] гергесеїв і євусеїв.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 22
1: І було, після цих подій Бог спо­­­кушав Авраама і сказав йо­му: Аврааме! Він сказав: ось я.
2: Бог сказав: візьми сина твого, єдиного твого, якого ти любиш, Ісаака; і піди в землю Моріа і там принеси його у всепалення на одній з гір, про яку Я скажу тобі.
3: Авраам устав рано-вран­ці, осідлав осла свого, взяв з собою двох слуг своїх та Ісаака, сина свого; наколов дров для всепалення і, вставши, пішов на місце, про яке сказав йому Бог.
4: На третій день Авраам звів очі свої, і побачив те місце здалеку.
5: І сказав Авраам слугам своїм: ви залиштеся тут з ослом, а я і син підемо туди і поклонимося, і повернемося до вас.
6: І взяв Авраам­ дрова для всепалення, і поклав на Ісаака, сина свого; взяв у руки вогонь і ніж, і пішли обоє разом.
7: І по­чав Ісаак говорити Аврааму, батькові своєму, і сказав: батьку мій! Він відповів: ось я, сину мій. Він сказав: ось вогонь і дрова, де ж агнець для всепалення?
8: Авраам сказав: Бог угледить Собі агнця для всепалення, сину мій. І йшли далі обоє разом.
9: І пройшли на місце, про яке сказав йому Бог; і влаштував там Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши сина свого Ісаака, поклав його на жертовник поверх дров.
10: І простяг Авраам руку свою і взяв ніж, щоб заколоти сина свого.
11: Але ангел Господній воззвав до нього з неба і сказав: Аврааме! Аврааме! Він сказав: ось я.
12: Ангел сказав: не здіймай руки твоєї на отрока і не роби з ним нічого, тому що тепер Я знаю, що боїшся ти Бога і не пожалів сина твого, єдиного твого, для Мене.
13: І підвів Авраам очі свої і побачив: і ось, позаду баран, що заплутався у гущавині рогами своїми. Авраам пішов, узяв барана і приніс його у всепалення замість [Ісаака], сина свого.
14: І нарік Авраам ім’я місцю тому: Єгова-іре*. Тому і нині говориться: на горі Єгови угледиться.
15: І вдруге воззвав до Авраама ангел Господній з неба
16: і сказав: Собою клянуся, говорить Господь, що, оскільки ти зробив це діло, і не пожалів сина твого, єдиного твого, [для Мене,]
17: то Я благословляючи благословлю тебе і примножуючи примножу сíм’я твоє, як зірки небес­ні і як пісок на березі моря; й оволо­діє сíм’я твоє містами ворогів своїх;
18: і благословляться у сіме­ні твоєму всі народи землі за те, що ти послухався голосу Мого.
19: І повер­нувся Авраам до слуг своїх, і вста­ли і пішли разом у Вирсавію; і жив Авраам у Вирсавії.
20: Після цих подій Авраама сповіс­тили, сказавши: ось, і Милка народила Нахору, братові твоєму, синів:
21: Уца, первістка його, Вуза, брата його, Кемуїла, батька Арамового,
22: Кеседа, Хазо, Пилдаша, Ідлафа і Вафуїла;
23: від Вафуїла народилася Ревекка. Вісьмох цих [синів] народила Милка Нахору, брату Авраамо­вому;
24: і наложниця його, на ім’я Реума, також народила Теваха, Гахама, Тахаша і Мааху.