Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Послання до Галатів

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 3
1: О, нерозумні галати! хто звабив вас не підкорятися істині, вас, перед очима яких зображений був Христос, ніби розп'ятий у вас?
2: Одне тільки хочу знати від вас: чи ділами закону ви прийняли Духа, чи через навчання у вірі?
3: Невже ви такі нерозумні, що, почавши духом, закінчуєте тепер плоттю?
4: Так багато перетерпіли ви і невже марно? О, коли б тільки марно!
5: Той, Хто подає вам Духа і робить між вами чудеса, творить це ділами закону чи через навчання у вірі?
6: Так Авраам повірив Богові, і це поставилося йому в праведність (Бут. 15,6).
7: Отже, знайте, що ті, хто вірує, є сини Авраамові.
8: І Писання, передбачаючи, що вірою Бог виправдає язичників, передвістило Авраамові: в тобі благословляться всі народи (Бут. 12,3).
9: Отож віруючі благословляються з вірним Авраамом,
10: а всі ті, що утверджуються на ділах закону, перебувають під клятвою. Бо написано: проклятий всякий, хто не виконує постійно всього, що написано в книзі закону (Втор. 27,26).
11: А що законом ніхто не виправдається перед Богом, це зрозуміло, бо праведний вірою живий буде (Авв. 2,4).
12: А закон не по вірі; але хто виконує його, той живий буде ним (Лев. 18,5).
13: Христос викупив нас від клятви закону, ставши за нас клятвою (бо написано: проклятий всякий, хто висить на древі) (Втор. 21,23),
14: щоб благословіння Авраамове через Христа Іісуса поширилося на язичників, щоб нам вірою прийняти обіцяного Духа.
15: Браття! кажу за розсудом людським: навіть затвердженого людиною заповіту ніхто не скасовує і не додає до нього нічого.
16: Але Авраамові були дані обітниці і потомству його. Не сказано: і нащадкам, ніби про багатьох, а як про одного: і сім’ї твоєму, яке є Христос (Бут. 12,7).
17: Я говорю те, що завіту про Христа, раніше Богом утвердженого, закон, даний через чотириста тридцять років, не скасовує так, щоб обітниця втратила силу (Вих. 12,40).
18: Бо якщо за законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею.
19: Для чого ж закон? Він даний пізніше заради злочинів, аж доки прийде нащадок, якому належить обітниця, і даний через Ангелів, рукою посередника (Вих. 19,3).
20: Але посередника при одному не буває, а Бог один.
21: Отож хіба закон заперечує обітниці Божі? Аж ніяк! Бо коли б даний закон міг животворити, тоді воістину праведність була б від закону;
22: але Писання всіх заключило під гріхом, щоб обітниця віруючим дана була по вірі в Іісуса Христа.
23: А до пришестя віри ми були замкнені під охороною закону, до того часу, як належало відкритися вірі.
24: Тому закон був вихователем, який вів нас до Христа, щоб нам виправдатися вірою;
25: коли ж прийшла віра, ми вже не під вихователем.
26: Бо всі ви – сини Божі по вірі в Христа Іісуса;
27: всі ви, що в Христа хрестилися, в Христа одяглися.
28: Нема вже іудея, ні язичника; нема раба, ні вільного; нема чоловічої статі, ні жіночої, бо всі ви – одне в Христі Іісусі.
29: А якщо ж ви Христові, то ви нащадки Авраамові і за обітницею спадкоємці.
← попередній розділнаступний розділ →