Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Єзекіїля

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 20
1: У сьомому році, у п’ятому мі­­сяці, у десятий день місяця, прийшли мужі зі старійшин Ізраїлевих запитати Господа і сіли перед лицем моїм.
2: І було до мене слово Господнє:
3: сину людський! говори­ зі старійшинами Ізраїлевими і скажи їм: так говорить Господь Бог: ви прийшли запитати Мене? Живу Я, не дам вам відповіді,— говорить Гос­подь Бог.
4: Чи хочеш судитися з ни­ми, чи хочеш судитися, сину людський? вислови їм мерзоти батьків їхніх
5: і скажи їм: так говорить Господь Бог: у той день, коли Я обрав Ізраїля і, піднявши руку Мою, поклявся племені дому Якова, і відкрив Себе їм у землі Єгипетській, і, піднявши руку, сказав їм: «Я Господь Бог ваш!»—
6: у той день, піднявши руку Мою, Я поклявся їм вивести їх із землі Єгипетської у зем­лю, яку Я приглянув для них, яка тече молоком і медом, красу всіх земель,
7: і сказав їм: відкиньте кожен мерзоти від очей ваших і не оскверняйте себе ідолами єгипетськими: Я Господь Бог ваш.
8: Але вони збурилися проти Мене і не хотіли слухати Мене; ніхто не відкинув мерзот від очей своїх і не залишив ідолів єгипетських. І Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу на них лють Мою серед землі Єгипетської.
9: Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, серед яких знаходилися вони і перед очима яких Я відкрив Себе їм, щоб вивести їх із землі Єгипетсь­кої.
10: І Я вивів їх із землі Єгипетської і привів їх у пустелю,
11: і дав їм заповіді Мої, й оголосив їм Мої постанови, виконуючи які людина бу­ла б живою через них;
12: дав їм також суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і ними, щоб знали, що Я Господь, Який освячує їх.
13: Але дім Ізраїлів збурився проти Мене у пустелі: за заповідями Моїми не чинили і відкинули поста­нови Мої, виконуючи які людина жи­вою була б через них, і суботи Мої по­ру­шу­вали, і Я сказав: виллю на них лють Мою у пустелі, щоб знищити їх.
14: Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, на очах яких Я вивів їх.
15: Навіть Я, піднявши руку Мою проти них у пустелі, поклявся, що не введу їх у землю, яку Я призначив,— яка тече молоком і медом, красу всіх земель,—
16: за те, що вони відкинули постанови Мої, і не ходили за заповідями Моїми, і порушува­ли­ суботи Мої; бо серце їхнє прагну­ло до ідолів їхніх.
17: Але око Моє пошкодувало погубити їх; і Я не знищив їх у пустелі.
18: І говорив Я синам їхнім у пустелі: не ходіть за правилами батьків ваших, і не дотримуйтесь настанов їхніх, і не ос­кверняйте себе ідолами їхніми.
19: Я Господь Бог ваш: за Моїми заповідями живіть, і Моїх уставів дотримуйтеся, і виконуйте їх.
20: І святіть суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і вами, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш.
21: Але і сини збурилися проти Мене: за заповідями Моїми не чинили й уставів Моїх не дотримувалися, не виконували того, виконуючи що людина була б жива, порушували суботи Мої,— і Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу над ними лють Мою у пустелі;
22: але Я відхилив руку Мою і вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, перед очима яких Я вивів їх.
23: Також, піднявши руку Мою у пустелі, Я поклявся розсіяти їх серед народів і розвіяти їх по зем­лі
24: за те, що вони постанов Моїх не виконували і заповіді Мої відкинули, і порушували суботи Мої, й очі їхні поверталися до ідолів батьків їхніх.
25: І попустив їм настанови недобрі й постанови, від яких вони не могли бути живі,
26: і попустив їм осквернитися жертвоприношеннями їхніми, коли вони стали проводити через вогонь усякий перший плід утроби, щоб розорити їх, щоб знали, що Я Господь.
27: Тому говори дому Ізраїлевому, сину людський, і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось чим ще хулили Мене батьки ва­ші, віроломно вчиняючи проти Ме­не:
28: Я привів їх у землю, яку з клят­вою обіцяв дати їм, піднявши руку Мою,— а вони, виглядівши собі усякий високий пагорб і всяке гіллясте дерево, стали заколювати там жерт­ви свої, і ставили там образливі для Мене приношення свої і запашні куріння свої, й узливали там узливання свої.
29: І Я говорив їм: що це за висота, куди ходите ви? тому ім’ям Бама називається вона і до цього дня.
30: Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: чи не оскверняєте ви себе за прикладом батьків ваших і чи не блудодієте услід мерзотам їхнім?
31: Приносячи дари ваші і проводячи синів ваших через вогонь, ви оскверняєте себе всіма ідолами вашими до цього дня, і хочете запитувати Мене, доме Ізраїлів? живу Я,— говорить Господь Бог,— не дам вам відповіді.
32: І що приходить вам на думку, зовсім не збудеться. Ви говорите: «будемо, як язичники, як племена іноземні, служити дереву і каменю».
33: Живу Я,— говорить Господь Бог: рукою міцною і силою великою і виливом гніву буду панувати над вами.
34: І виведу вас із народів і з країн, по яких ви розсіяні, і зберу вас рукою міцною і силою великою і виливом гніву.
35: І приведу вас у пустелю народів, і там буду судитися із вами лицем до лиця.
36: Як Я судився з батьками вашими у пустелі землі Єгипетської, так буду судитися з вами,— говорить Господь Бог.
37: І проведу вас під жезлом і введу вас в узи завіту.
38: І виділю з вас заколотників і непокірливих Ме­ні. Із землі перебування їх виведу їх, але у землю Ізраїлеву вони не ввійдуть, і пізнаєте, що Я Господь.
39: А ви, доме Ізраїлів,— так говорить Господь Бог,— йдіть кожен до своїх ідолів і служіть їм, якщо Мене не слухаєте, але не оскверняйте біль­ше святого імені Мого дарами вашими й ідолами вашими,
40: тому що на Моїй святій горі, на горі високій Ізраїлевій,— говорить Господь Бог,— там буде служити Мені весь дім Ізраїлів,— весь, скільки є його на землі; там Я з благоволінням прийму їх, і там вимагатиму приношень ваших і начатків ваших з усіма святинями вашими.
41: Прийму вас, як запашне куріння, коли виведу вас із народів і зберу вас із країн, по яких ви розсіяні, і буду святитися у вас перед очима народів.
42: І пізнаєте, що Я Господь, коли введу вас у землю Ізраїлеву,— у землю, яку Я клявся дати батькам вашим, підняв­ши руку Мою.
43: І згадаєте там про путі ваші і про всі діла ваші, якими ви оскверняли себе, і гребуватимете самими собою за всі злодіяння ваші, які ви робили,
44: І пізнаєте, що Я Господь, коли буду чинити з вами заради імені Мого, не за злими вашими шляхами і вашими ділами розпусними, доме Ізраїлів,— говорить Господь Бог.
45: І було до мене слово Господнє:
46: сину людський! поверни лице твоє на шлях до полудня, і промов слово на полудень, і проречи пророцтво на ліс південного поля.
47: І скажи південному лісу: слухай слово Господа; так говорить Господь Бог: ось, Я запалю у тобі вогонь, і він пожере у тобі всяке дерево зелене і всяке дерево сухе; не згасне палаюче полум’я, і все буде спалено ним від півдня до півночі.
48: І побачить усяка плоть, що Я, Господь, запалив його, і він не згасне.
49: І сказав я: о, Господи Боже! вони говорять про мене: «чи не говорить він притчі?»
← попередній розділнаступний розділ →