...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Вихід

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 4
1: І відповів Мойсей і сказав: а якщо вони не повірять мені і не послухають голосу мого і скажуть: не явився тобі Господь? [що сказати їм?]
2: І сказав йому Господь: що це в руці у тебе? Він відповів: жезл.
3: Гос­подь сказав: кинь його на землю. Він кинув його на землю, і жезл перетворився на змія, і Мойсей побіг від нього.
4: І сказав Господь Мойсею: простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простяг руку свою, і взяв його [за хвіст]; і він став жезлом у руці його.
5: Це для того, щоб повірили [тобі], що явився тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова.
6: Ще сказав йому Господь: поклади руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху, вийняв її [із пазухи своєї], і ось, рука його побіліла від прокази, як сніг.
7: [Ще] сказав [йому Господь]: поклади знову руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху; і вийняв її з пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його.
8: Якщо вони не повірять тобі і не послухають голосу першого знамення, то повірять голосу знамення іншого;
9: якщо ж не повірять і двом цим знаменням і не послухають голосу твого, то візьми води з ріки і вилий на сушу; і вода, взята з річки, зробиться­ кров’ю на суші.
10: І сказав Мойсей Господу: о, Гос­поди! людина я не красномовна, і таким був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм: я тяжко говорю і недорікуватий.
11: Господь сказав [Мойсеєві]: хто дав уста людині? хто робить німим, або глухим, або зрячим, або сліпим? чи не Я Господь [Бог]?
12: отже, піди, і Я буду при вустах твоїх і навчу тебе, що тобі говорити.
13: [Мойсей] сказав: Господи! пошли іншого, кого можеш послати.
14: І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: хіба немає у тебе Аарона брата, левитянина? Я знаю, що він може говорити [замість тебе], і ось, він вийде назустріч тобі, і, побачивши тебе, зрадіє в сер­ці своєму;
15: ти будеш йому говорити і вкладати слова [Мої] у вуста його, а Я буду при вустах твоїх і при вустах­ його і буду вчити вас, що вам ро­бити;
16: і буде говорити він замість тебе до народу; отже, він буде твоїми­ вустами, а ти будеш йому замість Бога;
17: і жезл цей [який був перетво­рений на змія] візьми в руку твою: ним ти будеш творити знамення.
18: І пішов Мойсей, і повернувся до Іофора, тестя свого, і сказав йому: піду я, і повернуся до братів моїх, які в Єгипті, і подивлюся, чи живі ще вони? І сказав Іофор Мойсеєві: йди з миром. [Через багато часу помер цар Єгипетський.]
19: І сказав Господь Мойсеєві в [зем­лі] Мадіамській: піди, повернись у Єгипет, тому що померли всі, що шукали душі твоєї.
20: І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадив їх на осла і вирушив у землю Єгипетську. І жезл Божий Мойсей взяв у руку свою.
21: І сказав Господь Мойсею: коли підеш і повернешся в Єгипет, дивись, усі чудеса, які Я доручив тобі, зроби перед лицем фараона, а Я озлоблю серце його, і він не відпустить народ.
22: І скажи фараонові: так говорить Господь [Бог єврейський]: Ізраїль є син Мій, первісток Мій;
23: Я говорю тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то ось, Я уб’ю сина твого, первістка твого.
24: Дорогою на ночівлі трапилося, що зустрів його Господь і хотів умер­т­вити його.
25: Тоді Сепфора, узявши кам’яний ніж, обрізала крайню плоть сина свого і, кинувши до ніг його, сказала: ти наречений крови у мене.
26: І відійшов від нього Господь. Тоді сказала вона: наречений крови— за обрізанням.
27: І Господь сказав Аарону: піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І він пішов, і зустрівся з ним біля гори Божої, і поцілував його.
28: І переказав Мойсей Аарону всі слова Господа, Який його послав, і всі знамення, що Він заповідав.
29: І пішов Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старійшин синів Ізраїлевих,
30: і переказав [їм] Аарон усі слова, які говорив Господь Мойсеєві; і зробив Мойсей знамення перед очима народу,
31: і повірив народ; і почули, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їх, і схилилися вони і поклонилися.
← попередній розділнаступний розділ →