...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Вихід

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: І сказав Господь Мойсеєві: ввійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце рабів його, щоб явити між ними ці знамення Мої,
2: і щоб ти розповідав сину твоєму і сину сина твого про те, що Я зробив у Єгипті, і про знамення Мої, які Я показав у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.
3: Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали йому: так говорить Господь, Бог євреїв: чи довго ти не смиришся переді Мною? відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
4: а якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завт­ра [у цей самий час] Я наведу сарану на [всю] твою область:
5: вона покриє лице землі так, що не можна буде бачити землі, і поїсть у вас [усе], що залишилося [на землі], що уцілі­ло від граду; об’їсть також усі дерева, що ростуть у вас на полі,
6: і наповнить доми твої, доми всіх рабів твоїх і [усі] доми всіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх з дня, як живуть на землі, навіть до цього дня. [Мойсей] обернувся і вийшов від фараона.
7: Тоді раби фараонові сказали йому: чи довго він буде мучити нас? відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господу, Богу своєму; невже ти ще не бачиш, що Єгипет гине?
8: І повернули Мойсея й Аарона­ до фараона, і [фараон] сказав їм: пі­діть, звершіть служіння Господу, Богу вашому; хто ж і хто піде?
9: І сказав Мойсей: підемо з малолітніми нашими і старими нашими, з синами нашими і дочками нашими, і з вівцями­ нашими і з волами нашими підемо, тому що у нас свято Господу [Богу нашому].
10: [Фараон] сказав їм: нехай буде так, Господь з вами! я готовий відпустити вас: але навіщо з діть­ми? бачите, у вас недобрий намір!
11: ні: підіть одні чоловіки і звершіть служіння Господу, тому що ви цього просили. І вигнали їх від фараона.
12: Тоді Господь сказав Мойсеєві: простягни руку твою на землю Єгипетську, і нехай нападе сарана на землю Єгипетську і поїсть усю траву земну [і всі плоди дерев], усе, що вціліло від граду.
13: І простяг Мойсей жезл свій на землю Єгипетську, і Господь навів на цю землю східний вітер, який продовжувався весь той день і всю ніч. Настав ранок, і східний вітер наніс сарану.
14: І напала сарана на всю землю Єгипетську і лягла по всій країні Єгипетській у великій кількості: раніше не бувало такої сарани, і після цього не буде такої;
15: вона покрила лице всієї землі, так що землі не було видно, і поїла всю траву земну і всі плоди дерев, що вціліли від граду, і не залишилося ніякої зелені ні на деревах, ні на траві польовій по всій землі Єгипетській.
16: Фараон поспіхом прикликав Мойсея й Аарона і сказав: згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами;
17: тепер простіть гріх мій ще раз і помоліться Господу Богу вашому, щоб Він тільки відвернув від мене цю смерть.
18: [Мойсей] вийшов від фараона і помолився Господу.
19: І підняв Господь із протилежного боку західний дуже сильний вітер, і він поніс сарану і кинув її в Червоне море: не залишилося жодної сарани у всій країні Єгипетській.
20: Але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих.
21: І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, і буде тем­рява на землі Єгипетській, відчутна пітьма.
22: Мойсей простяг руку свою до неба, і була густа темрява по всій землі Єгипетській три дні;
23: не бачили одне одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні; у всіх же синів Ізраїлевих було світло в житлах їхніх.
24: Фараон покликав Мойсея [й Аарона] і сказав: підіть, звершіть служіння Господу [Богу вашому], нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші ­не­­­хай ідуть з вами.
25: Але Мойсей сказав:­ [ні,] дай також у руки наші жерт­ви і всепалення, щоб принести Господу Богу нашому;
26: нехай підуть­ і стада наші з нами, не залишиться ні копита; тому що з них ми візьмемо на жертву Господу, Богу нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести в жертву­ Господу [Богу нашому].
27: І озлобив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.
28: І сказав йому фараон: вийди від мене; бережися, не з’являйся більше перед лицем моїм; у той день, коли ти побачиш лице моє, помреш.
29: І сказав Мойсей: як сказав ти, так і буде; я не побачу більше лиця твого.
← попередній розділнаступний розділ →