Послання до Ефесян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Отож я, в'язень заради Господа, благаю вас поводитися гідно звання, до якого ви покликані,
2: з усякою смиренномудрістю й лагідністю та довготерпінням, терплячи один одного любов'ю,
3: прагнучи зберігати єдність духу в союзі миру.
4: Одне тіло і один дух, як ви й покликані до однієї надії покликання вашого;
5: один Господь, одна віра, одне хрещення,
6: один Бог і Отець усіх, Котрий над усіма, і через усіх, і в усіх нас.
7: Кожному ж з нас дана благодать у міру дару Христового.
8: Тому й сказано: піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям (Пс. 67,19).
9: А «піднявшись» що означає, як не те, що Він і сходив раніше в пекельні місця землі?
10: Хто зійшов, Той же і піднявся вище всіх небес, щоб наповнити все.
11: І Він поставив одних Апостолами, інших пророками, інших Євангелістами, інших пастирями та вчителями,
12: на довершення святих, на діло служіння, для творення Тіла Христового,
13: аж доки всі прийдемо до єдності віри й пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного віку Христового;
14: щоб ми не були вже дітьми, які вагаються і захоплюються всяким вітром учення за людським лукавством і підступами хитрого зваблювання,
15: а істинною любов'ю всі зростали в Того, Котрий є глава Христос,
16: з Котрого все тіло, яке складається і з'єднується всякими зв'язками, що взаємно скріплюються, при дії в свою чергу кожного члена, одержує прирощення для створення самого себе в любові.
17: Тому я кажу і заклинаю Господом, щоб ви більше не робили так, як роблять інші народи через суєтність розуму свого,
18: будучи потьмарені в розумі, відчужені від життя Божого, через їхнє неуцтво та жорстокість серця їхнього.
19: Вони, дійшовши до бездушності, віддалися розпусті так, що чинять всяку нечистоту з ненаситністю.
20: Але ви не так пізнали Христа;
21: тому що ви чули про Нього і в Ньому навчились,– бо істина в Іісусі,–
22: відкинути колишній спосіб життя старої людини, яка зотліває в спокусливих похотях,
23: а обновитися духом розуму вашого
24: і одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності і святості істини.
25: Тому, відкинувши неправду, говоріть правду кожний ближньому своєму, бо ми члени один одному.
26: Гніваючись, не грішіть: хай сонце не зайде у гніві вашому;
27: і не давайте місця дияволові.
28: Хто крав, більше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто в потребі.
29: Ніяке гниле слово хай не виходить з уст ваших, а тільки добре для навчання у вірі, щоб воно давало благодать тим, що слухають.
30: І не ображайте Святого Духа Божого, Яким покладено на вас печать в день викуплення.
31: Усяке роздратування і лютість, і гнів, і крик, і лихослів'я з усякою злобою хай будуть знищені у вас;
32: а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Отже, наслідуйте Бога, як діти улюблені,
2: і живіть у любові, як і Христос полюбив нас і віддав Себе за нас у приношення і жертву Богові, на благоухання приємне.
3: А блуд і всяка нечистота та користолюбство не повинні навіть іменуватися у вас, як личить святим.
4: Також лихослів'я, і марнослів'я, і сміхотворство не пристойні вам, а, навпаки, подяка;
5: бо знайте, що ніякий блудник чи нечистий, чи користолюбець, який є ідолослужителем, не має спадку в Царстві Христа і Бога.
6: Хай ніхто не зваблює вас пустими словами, бо за це приходить гнів Божий на синів непокірних;
7: отже, не будьте їхніми спільниками.
8: Ви були колись темрявою, а тепер – світло в Господі: робіть, як діти світла,
9: бо плід Духа є у всякій благості, праведності та істині.
10: Досліджуйте, що угодне Богові,
11: і не беріть участі в безплідних ділах темряви, але і викривайте.
12: Бо про те, що вони роблять таємно, соромно і говорити.
13: Все ж те, що викривається, стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло.
14: Тому сказано: встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос.
15: Отже, глядіть, поступайте обережно, не як нерозумні, а як мудрі,
16: цінуючи час, бо дні лукаві.
17: Отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа.
18: І не впивайтесь вином, від якого буває розпуста; а наповняйтесь Духом,
19: повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними, співаючи і прославляючи в серцях ваших Господа,
20: дякуючи завжди за все Богу і Отцю, в ім'я Господа нашого Іісуса Христа,
21: підкоряючись один одному в страсі Божому.
22: Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господу,
23: бо чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла.
24: Але як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
25: Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї,
26: щоб освятити її, очистивши водяною купіллю посередництвом слова;
27: щоб поставити її перед Собою славною Церквою, яка не має плями, чи пороку, чи чогось подібного, але щоб вона була свята і непорочна.
28: Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе.
29: Бо ніхто ніколи не мав ненависті до своєї плоті, а годує і гріє її, як і Господь Церкву,
30: бо ми члени тіла Його, від плоті Його і від костей Його.
31: Тому залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї і будуть двоє одна плоть.
32: Тайна ця велика; я говорю відносно Христа і Церкви.
33: Так кожен з вас хай любить свою жінку, як самого себе; а жінка хай боїться свого чоловіка.