Послання до Ефесян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Отож я, в'язень заради Господа, благаю вас поводитися гідно звання, до якого ви покликані,
2: з усякою смиренномудрістю й лагідністю та довготерпінням, терплячи один одного любов'ю,
3: прагнучи зберігати єдність духу в союзі миру.
4: Одне тіло і один дух, як ви й покликані до однієї надії покликання вашого;
5: один Господь, одна віра, одне хрещення,
6: один Бог і Отець усіх, Котрий над усіма, і через усіх, і в усіх нас.
7: Кожному ж з нас дана благодать у міру дару Христового.
8: Тому й сказано: піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям (Пс. 67,19).
9: А «піднявшись» що означає, як не те, що Він і сходив раніше в пекельні місця землі?
10: Хто зійшов, Той же і піднявся вище всіх небес, щоб наповнити все.
11: І Він поставив одних Апостолами, інших пророками, інших Євангелістами, інших пастирями та вчителями,
12: на довершення святих, на діло служіння, для творення Тіла Христового,
13: аж доки всі прийдемо до єдності віри й пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного віку Христового;
14: щоб ми не були вже дітьми, які вагаються і захоплюються всяким вітром учення за людським лукавством і підступами хитрого зваблювання,
15: а істинною любов'ю всі зростали в Того, Котрий є глава Христос,
16: з Котрого все тіло, яке складається і з'єднується всякими зв'язками, що взаємно скріплюються, при дії в свою чергу кожного члена, одержує прирощення для створення самого себе в любові.
17: Тому я кажу і заклинаю Господом, щоб ви більше не робили так, як роблять інші народи через суєтність розуму свого,
18: будучи потьмарені в розумі, відчужені від життя Божого, через їхнє неуцтво та жорстокість серця їхнього.
19: Вони, дійшовши до бездушності, віддалися розпусті так, що чинять всяку нечистоту з ненаситністю.
20: Але ви не так пізнали Христа;
21: тому що ви чули про Нього і в Ньому навчились,– бо істина в Іісусі,–
22: відкинути колишній спосіб життя старої людини, яка зотліває в спокусливих похотях,
23: а обновитися духом розуму вашого
24: і одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності і святості істини.
25: Тому, відкинувши неправду, говоріть правду кожний ближньому своєму, бо ми члени один одному.
26: Гніваючись, не грішіть: хай сонце не зайде у гніві вашому;
27: і не давайте місця дияволові.
28: Хто крав, більше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто в потребі.
29: Ніяке гниле слово хай не виходить з уст ваших, а тільки добре для навчання у вірі, щоб воно давало благодать тим, що слухають.
30: І не ображайте Святого Духа Божого, Яким покладено на вас печать в день викуплення.
31: Усяке роздратування і лютість, і гнів, і крик, і лихослів'я з усякою злобою хай будуть знищені у вас;
32: а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам.