Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Екклезіаста, або Проповідника

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 9
1: На все це я звернув серце моє для дослідження, що праведні й мудрі і діяння їхні— у руці Божій, і що людина ні любови, ні ненависти не знає у всьому тому, що перед нею.
2: Усьому й усім— одне: одна доля праведнику і нечестивому, доброму і [злому], чистому і нечистому, тому, хто приносить жертву і хто не приносить жертви; як доброчесному, так і грішнику; як тому, хто клянеться, так і тому, хто боїться клятви.
3: Це ж бо і погано в усьому, що чиниться під сонцем, що одна доля всім, і серце синів людських сповнене зла, і безумство в серці їх, у житті їх; а після того вони відходять до померлих.
4: Хто знаходиться між живими, тому є ще надія, оскільки і псу живому краще, ніж мертвому леву.
5: Живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають, і вже нема їм відплати, тому що і пам’ять про них піддана забуттю,
6: і любов їх і ненависть їх і ревнощі їх уже зникли, і нема їм більше частки повіки ні в чому, що відбувається під сонцем.
7: Отже, йди, їж з веселощами хліб твій, і пий у радості серця вино твоє, коли Бог благоволить до справ твоїх.
8: Нехай буде повсякчас одяг твій світлим, і нехай не зменшується єлей на голові твоїй.
9: Насолоджуйся життям із дружиною, яку любиш, у всі дні суєтного життя твого, і яку дав тобі Бог під сонцем на всі суєтні дні твої; тому що це— доля твоя у житті й у трудах твоїх, якими ти трудишся під сонцем.
10: Усе, що може рука твоя робити, за силами роби; тому що у могилі, куди ти підеш, немає ні праці, ні роздумів, ні знання, ні мудрости.
11: І обернувся я, і бачив під сонцем, що не прудким дістається успішний біг, не хоробрим— перемога, не мудрим— хліб, і не розумним— багатство, і не майстерним— прихильність, але час і випадок для всіх них.
12: Бо людина не знає свого часу. Як риби попадаються у пагубну сіть, і як птахи заплутуються у тенетах, так сини людські уловлюються в час біди, коли вона несподівано находить на них.
13: Ось ще яку мудрість бачив я під сонцем, і вона здалася мені важливою:
14: місто невелике, і людей у ньому небагато; до нього підступив великий цар і обложив його і зробив проти нього великі облогові роботи;
15: але в ньому знайшовся мудрий бідняк, і він урятував своєю мудрістю це місто; й однак же ніхто не згадував про цю бідну людину.
16: І сказав я: мудрість краща за силу, й однак же, мудрість бідняка зневажається, і слів його не слухають.
17: Слова мудрих, вимовлені спокійно, вислуховуються краще, ніж крик володаря між нерозумними.
18: Мудрість краща за військову зброю; але один, що згрішив, погубить багато доброго.
← попередній розділнаступний розділ →