...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Екклезіаста, або Проповідника

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 7
1: Добре ім’я краще за дорогу масть, і день смерти— за день народження.
2: Краще ходити у дім плачу за мертвим, ніж ходити у дім бенкету; бо такий кінець усякої людини, і живий прикладе це до свого серця.
3: Сумування краще за сміх; тому що при печалі лиця серце стає кращим.
4: Серце мудрих— у домі плачу, а серце нерозумних— у домі веселощів.
5: Краще слухати викривання від мудрого, ніж слухати пісні дурних;
6: тому що сміх нерозумних те саме, що тріскотіння тернового хмизу під казаном. І це— суєта!
7: Утискуючи інших, мудрий стає дурним, і подарунки псують серце.
8: Кінець справи краще за початок її; терплячий краще зарозумілого.
9: Не будь духом твоїм поспішним на гнів, тому що гнів гніздиться у серці нерозумних.
10: Не говори: «чому це минулі дні були кращими за нинішні?», тому що не від мудрости ти запитуєш про це.
11: Гарна мудрість зі спадщиною, і особливо для тих, які бачать сонце:
12: тому що під сінню її те саме, що під сінню срібла; але перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто володіє нею.
13: Дивися на дію Божу: бо хто може випрямити те, що Він зробив кривим?
14: У дні благополуччя користуйся благом, а у дні нещастя розмірковуй: те й інше створив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати проти Нього.
15: Усього надивився я у суєтні дні мої: праведник гине в праведності своїй; нечестивий живе довго у нечесті своєму.
16: Не будь занадто суворим, і не виставляй себе занадто мудрим; навіщо тобі губити себе?
17: Не віддавайся гріху, і не будь безумним: навіщо тобі помирати не у свій час?
18: Добре, якщо ти будеш триматися одного і не віднімати руки від іншого; тому що хто боїться Бога, той уникне всього того.
19: Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, які у місті.
20: Немає людини праведної на землі, яка робила б добро і не грішила б;
21: тому не на всяке слово, яке говорять, звертай увагу, щоб не почути тобі раба твого, коли він лихословить на тебе;
22: бо серце твоє знає багато випадків, коли і сам ти лихословив на інших.
23: Усе це випробував я мудрістю; я сказав: «буду я мудрим»; але мудрість далека від мене.
24: Далеко те, що було, і глибоке— глибоко: хто осягне його?
25: Звернувся я серцем моїм до того, щоб пізнати, дослідити і знайти мудрість і розум, і пізнати нечестя глупоти, неуцтва і безумства,
26: і знайшов я, що гіркіша за смерть жінка, тому що вона— сіть, і серце її— тенета, руки її— окови; добрий перед Богом спасеться від неї, а грішник буде впійманий нею.
27: Ось це знайшов я, сказав Екклезіаст, випробовуючи одне за іншим.
28: Чого ще шукала душа моя, і я не знайшов?— Чоловіка одного з тисячі я знайшов, а жінки між усіма ними не знайшов.
29: Тільки це я знайшов, що Бог створив людину правою, а люди пустилися у безліч помислів.
← попередній розділнаступний розділ →