...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Второзаконня

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 18
1: Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною;
2: наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому.
3: Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок;
4: також початки від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початки від вовни овець твоїх віддавай йому,
5: бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні.
6: І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь,
7: і буде служити в ім’я Господа Бога свого, як і всі брати його левити, які стоять там перед Господом,—
8: то нехай вони користуються одинаковою частиною, зверх отриманого від продажу батьківського майна.
9: Коли ти ввійдеш у землю, яку дає тобі Господь Бог твій, тоді не навчися робити мерзоти, які чинили народи ці:
10: не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун,
11: чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих;
12: бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого;
13: будь непорочним перед Господом Богом твоїм;
14: бо народи ці, яких ти виганяєш, слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій.
15: Пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій,— Його слухайте,—
16: оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти.
17: І сказав мені Господь: добре те, що вони говорили [тобі];
18: Я воздвигну їм Пророка із середовища братів їхніх, такого як ти, і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він буде говорити їм усе, що Я повелю Йому;
19: а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну;
20: але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть.
21: І якщо скажеш у серці твоєму: «як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?»
22: Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї,— не бійся його.
← попередній розділнаступний розділ →