Біблія українською мовою

Второзаконня

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: У сьомий рік роби прощення.
2: Прощення ж полягає в тому, щоб усякий позикодавець, який дав у борг ближньому своєму, простив борг і не стягував із ближнього свого або з брата свого, бо проголошено прощення заради Господа [Бога твого];
3: з іноземця стягуй, а що буде твоє у брата твого, прости.
4: Хіба тільки не буде в тебе жебрака: бо благословить тебе Господь на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі в наділ, щоб ти взяв її у спадщину,
5: якщо тільки будеш слухати голосу Господа, Бога твого, і намагатися виконувати всі заповіді ці, які я сьогодні заповідаю тобі;
6: бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг; і володарювати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.
7: Якщо ж буде в тебе убогий хто-небудь із братів твоїх, в одній із осель твоїх, на землі твоїй, яку Господь, Бог твій, дає тобі, то не озлоби серця твого і не стисни руки твоєї перед убогим братом твоїм,
8: але відкрий йому руку твою і дай йому в борг, дивлячись за його нестатком, у чому він має потребу;
9: бережися, щоб не ввійшла в серце твоє беззаконна думка: «наближається сьомий рік, рік прощення», і щоб від того око твоє не зробилося немилостивим до убогого брата твого, і ти не відмовив йому; бо він заволає проти тебе до Господа, і буде на тобі [великий] гріх;
10: дай йому [і в борг дай йому, скільки він просить і скільки йому потрібно], і коли будеш давати йому, не повинно сумувати серце твоє, бо за те благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх ділах твоїх і в усьому, що буде робитися твоїми руками;
11: бо жебраки завжди будуть серед землі [твоєї]; тому я і повеліваю тобі: відкривай руку твою братові твоєму, бідному твоєму й убогому твоєму на землі твоїй.
12: Якщо продасться тобі брат твій, єврей, або єврейка, то шість років повинен він бути рабом твоїм, а в сьомий рік відпусти його від себе на волю;
13: коли ж будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми руками,
14: але дай йому від стад твоїх, від току твого і від точила твого: дай йому, чим благословив тебе Господь, Бог твій:
15: пам’ятай, що [і] ти був рабом у землі Єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій, тому я сьогодні і заповідаю тобі це.
16: Якщо ж він скаже тобі: «не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій», тому що добре йому в тебе,
17: то візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учини і з рабою твоєю.
18: Не вважай цього для себе тяжким, що ти повинен відпустити його від себе на волю, тому що він за шість років заробив тобі вдвічі проти платні найманця; і благословить тебе Господь, Бог твій, в усьому, що будеш робити.
19: Усе первородне чоловічої статі, що народиться від великої худоби твоєї і від дрібної худоби твоєї, присвячуй Господу, Богу твоєму: не працюй на первородному волі твоєму і не стрижи первородного з дрібної худоби твоєї;
20: перед Господом, Богом твоїм, щорічно з’їдай це ти і родина твоя, на місці, яке обере Господь [Бог твій];
21: якщо ж буде на ньому вада, кульгавість або сліпота [або] інша яка-небудь вада, то не принось його в жертву Господу, Богу твоєму,
22: але в оселях твоїх їж його; нечистий, як і чистий, [можуть їсти,] як сарну і як оленя;
23: тільки крови його не їжте: на землю виливай її, як воду.