Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Ангелові Єфеської церкви напиши: так говорить Той, Хто держить сім зірок у десниці Своїй, ходить посеред семи золотих світильників:
2: знаю діла твої, і труд твій, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розпутних, і випробував тих, котрі називають себе апостолами, а вони не такі, і знайшов, що вони лжеці;
3: ти багато зазнав і маєш терпіння, і для імені Мого трудився і не знемагав.
4: Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою.
5: Отож згадай, звідки ти впав, і покайся, і твори перші діла; а якщо не так, скоро прийду до тебе, і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся.
6: Але, те в тебе добре, що ти ненавидиш діла николаїтів, які і Я ненавиджу.
7: Хто має вухо, хай чує, що Дух говорить церквам: перемагаючому дам вкушати від дерева життя, котре посеред раю Божого.
8: І Ангелу Смірнської церкви напиши: так говорить Перший і Останній, Котрий був мертвий і ось живий:
9: знаю твої діла, і скорботу, і вбогість (а втім ти багатий) і лихослів'я від тих, котрі кажуть про себе, що вони іудеї, а вони не такі, але зборище сатанинське.
10: Не бійся нічого, що тобі треба буде витерпіти. Ось, диявол буде кидати вас у темницю, щоб випробувати вас, і будете мати скорботу десять днів. Будь вірний до смерті, і дам тобі вінець життя.
11: Хто має вухо (чути), хай чує, що Дух говорить церквам: перемагаючий не зазнає шкоди від другої смерті.
12: І Ангелу Пергамської церкви напиши: так говорить Той, Хто має гострий з обох боків меч:
13: знаю твої діла, і що ти живеш там, де престол сатани, і що зберігаєш ім'я Моє, і не зрікся віри Моєї навіть у ті дні, коли у вас, де живе сатана, був убитий вірний свідок Мій Антипа.
14: Але маю трохи проти тебе, тому що є в тебе там ті, які держаться вчення Валаама, котрий навчив Валака спокусити синів Ізраїлевих, щоб вони їли ідоложертовне і перелюби чинили.
15: Так і в тебе є ті, які держаться вчення николаїтів, котре Я ненавиджу.
16: Покайся, а якщо не так, незабаром прийду до тебе і воюватиму з ними мечем уст Моїх.
17: Хто має вухо (чути), хай чує, що Дух говорить церквам: перемагаючому дам вкушати сокровенну манну, і дам йому білий камінь і на камені написане нове ім'я, котрого ніхто не знає, крім того, хто одержує.
18: І Ангелу Фіатирськоі церкви напиши: так говорить Син Божий, у Котрого очі, наче полум'я вогняне, і ноги подібні до халколівану:
19: знаю твої діла і любов, і служіння, і віру, і терпіння твоє, і те, що останні діла твої більші, ніж перші.
20: Та маю трохи проти тебе, тому що ти попускаєш жінці Ієзавелі, яка називає себе пророчицею, вчити і вводити в заблудження рабів Моїх, любодіяти і їсти ідоложертовне.
21: Я дав їй час покаятись у перелюбстві її, але вона не покаялась.
22: Ось, Я кидаю її на одр і любодіючих з нею у велику скорботу, якщо не покаються у ділах своїх.
23: І дітей її покараю смертю, і зрозуміють всі церкви, що Я є Той, Хто випробовує серця і утроби і віддам кожному з вас за ділами вашими.
24: Вам же та іншим, котрі є у Фіатирі, які не додержуються цього вчення, і котрі не знають так званих глибин сатанинських, кажу, що не накладу на вас іншого тягара;
25: тільки те, що маєте, держіть, доки прийду.
26: Хто перемагає і додержується діл Моїх до кінця, тому дам владу над язичниками,
27: і буде пасти їх жезлом залізним; як посуд глиняний, вони розіб’ються, як і Я одержав владу від Отця Мого;
28: і дам йому зірку досвітню.
29: Хто має вухо (чути) хай чує, що Дух говорить церквам.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: І явилось на небі велике знамення: жона, оповита сонцем; під ногами її місяць, і на голові її вінець з дванадцятьох зірок.
2: Вона мала в утробі, і кричала від болю і мук родів.
3: І явилось інше знамення на небі: ось, змій величезний, червоний, з сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім вінців.
4: Хвіст його зняв з неба третю частину зірок і кинув їх на землю. Дракон цей став перед жоною, яка мала родити, щоб, коли вона народить, пожерти її немовля.
5: І народила вона немовля чоловічої статі, котрому належить пасти всі народи залізним жезлом; і піднесене було дитя її до Бога і престолу Його.
6: А жона втекла в пустелю, де було уготоване їй місце від Бога, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів.
7: І виникла на небі війна: Михаїл і Ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них,
8: та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі.
9: І скинутий був великий дракон, древній змій, прозваний дияволом і сатаною, що спокушає увесь всесвіт, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним.
10: І почув я гучний голос на небі, який промовляв: тепер настало спасіння і сила і царство Бога нашого і влада Христа Його, тому що скинутий наклепник братів наших, який зводив наклеп на них перед Богом нашим день і ніч.
11: Вони перемогли його Кров'ю Агнця і словом свідчення свого і не любили душі своєї навіть до смерті.
12: Отож веселіться, небеса і живущі на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі! бо зійшов диявол до вас з великою люттю, знаючи, що небагато йому лишається часу.
13: Коли ж дракон побачив, що був скинутий на землю, то став переслідувати жону, яка народила дитя чоловічої статі.
14: І були дані жоні два крила великого орла, щоб вона летіла в пустелю на місце своє від лиця змія і там годувалася протягом часу, часів і півчасу.
15: І пустив змій услід за жоною з пащі своєї воду, мов річку, щоб потопити її в річці.
16: Але земля допомогла жоні, і розкрила земля уста свої і увібрала річку, яку дракон пустив з пащі своєї.
17: І розлютився дракон на жону, і пішов, щоб вступити в бій з іншими з роду її, які зберігають заповіді Божі і мають свідчення Іісуса Христа.
1: І явилось на небі велике знамення: жона, оповита сонцем; під ногами її місяць, і на голові її вінець з дванадцятьох зірок.
2: Вона мала в утробі, і кричала від болю і мук родів.
3: І явилось інше знамення на небі: ось, змій величезний, червоний, з сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім вінців.
4: Хвіст його зняв з неба третю частину зірок і кинув їх на землю. Дракон цей став перед жоною, яка мала родити, щоб, коли вона народить, пожерти її немовля.
5: І народила вона немовля чоловічої статі, котрому належить пасти всі народи залізним жезлом; і піднесене було дитя її до Бога і престолу Його.
6: А жона втекла в пустелю, де було уготоване їй місце від Бога, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів.
7: І виникла на небі війна: Михаїл і Ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них,
8: та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі.
9: І скинутий був великий дракон, древній змій, прозваний дияволом і сатаною, що спокушає увесь всесвіт, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним.
10: І почув я гучний голос на небі, який промовляв: тепер настало спасіння і сила і царство Бога нашого і влада Христа Його, тому що скинутий наклепник братів наших, який зводив наклеп на них перед Богом нашим день і ніч.
11: Вони перемогли його Кров'ю Агнця і словом свідчення свого і не любили душі своєї навіть до смерті.
12: Отож веселіться, небеса і живущі на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі! бо зійшов диявол до вас з великою люттю, знаючи, що небагато йому лишається часу.
13: Коли ж дракон побачив, що був скинутий на землю, то став переслідувати жону, яка народила дитя чоловічої статі.
14: І були дані жоні два крила великого орла, щоб вона летіла в пустелю на місце своє від лиця змія і там годувалася протягом часу, часів і півчасу.
15: І пустив змій услід за жоною з пащі своєї воду, мов річку, щоб потопити її в річці.
16: Але земля допомогла жоні, і розкрила земля уста свої і увібрала річку, яку дракон пустив з пащі своєї.
17: І розлютився дракон на жону, і пішов, щоб вступити в бій з іншими з роду її, які зберігають заповіді Божі і мають свідчення Іісуса Христа.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 20
1: І побачив я Ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй.
2: Він узяв дракона, змія древнього, котрий є диявол і сатана, і скував його на тисячу років,
3: і вкинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, доки не скінчиться тисяча років; після цього ж він має бути звільненим на короткий час.
4: І побачив я престоли і тих, хто сидів на них, котрим дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Іісуса і за слово Боже, які не поклонились звірові, ні образові його, і не прийняли начертання на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років.
5: Інші ж з померлих не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це – перше воскресіння.
6: Блаженний і святий, хто бере участь у першому воскресінні: над ним друга смерть не має влади, і вони будуть священниками Бога і Христа і будуть царювати з Ним тисячу років.
7: Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений з темниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський.
8: І вийшли на широту землі, і оточили стан святих і місто улюблене.
9: І зійшов вогонь з неба від Бога і пожер їх;
10: а диявол, що спокушав їх, був укинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитись день і ніч на віки вічні.
11: І побачив я великий білий престол і Сидячого на ньому, від лиця Котрого втекло небо і земля, і не знайшлось їм місця.
12: І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, і інша книга розкрита, яка є книга життя; і судилися мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми.
13: Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і був судимий кожний по ділах своїх.
14: І смерть і пекло кинуті в озеро вогненне. Це смерть друга.
15: І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне.
1: І побачив я Ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй.
2: Він узяв дракона, змія древнього, котрий є диявол і сатана, і скував його на тисячу років,
3: і вкинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, доки не скінчиться тисяча років; після цього ж він має бути звільненим на короткий час.
4: І побачив я престоли і тих, хто сидів на них, котрим дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Іісуса і за слово Боже, які не поклонились звірові, ні образові його, і не прийняли начертання на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років.
5: Інші ж з померлих не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це – перше воскресіння.
6: Блаженний і святий, хто бере участь у першому воскресінні: над ним друга смерть не має влади, і вони будуть священниками Бога і Христа і будуть царювати з Ним тисячу років.
7: Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений з темниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський.
8: І вийшли на широту землі, і оточили стан святих і місто улюблене.
9: І зійшов вогонь з неба від Бога і пожер їх;
10: а диявол, що спокушав їх, був укинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитись день і ніч на віки вічні.
11: І побачив я великий білий престол і Сидячого на ньому, від лиця Котрого втекло небо і земля, і не знайшлось їм місця.
12: І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, і інша книга розкрита, яка є книга життя; і судилися мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми.
13: Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і був судимий кожний по ділах своїх.
14: І смерть і пекло кинуті в озеро вогненне. Це смерть друга.
15: І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне.