Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

наступний розділ →

Розділ 1
1: Одкровення Іісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати рабам Своїм, чому належить статися невдовзі. І Він показав, пославши його через Ангела Свого рабові Своєму Іоанну,
2: котрий засвідчив слово Боже і свідчення Іісуса Христа і що він бачив.
3: Блажен, хто читає і ті, що слу хають слова пророцтва цього і дотримуються написаного в нім, бо час близький.
4: Іоанн семи церквам, що в Асії: благодать вам і мир від Того, Хто є і був і йде, та від семи духів, які є перед престолом Його,
5: і від Іісуса Христа, Котрий є свідок вірний, первенець з мерт вих і владика царів земних. Йому, Хто полюбив нас і омив нас від гріхів наших Кров'ю Своєю
6: і зробив нас царями і священ никами Богу і Отцю Своєму, сла ва і держава на віки вічні, амінь.
7: Ось, іде з хмарами, і побачить Його всяке око і ті, що пронзили Його; і заридають перед Ним усі племена земні. Так, амінь.
8: Я є Альфа і Омега, початок і кінець, говорить Господь, Котрий є і був і йде, Вседержитель.
9: Я, Іоанн, брат ваш і співучасник у скорботі і в царстві, і в терпінні Іісуса Христа, був на острові, званому Патмос, за сло во Боже і за свідчення Іісуса Христа.
10: Я був у дусі в день недільний, і чув за собою голос гучний, ніби трубний, який говорив: Я є Альфа і Омега, Перший і Останній;
11: те, що бачиш, напиши у кни гу і пошли церквам, які є в Асії: до Єфесу, і до Смірни, і до Пергаму, і до Фіатири, і до Сарди, і до Філадельфії, і до Лаодікії.
12: Я оглянувся, щоб побачити, чий голос, що говорив зі мною; і, оглянувшись, побачив сім золо тих світильників
13: і посеред семи світильників, подібного до Сина Людського, одягненого в подир і підперезаного попід груди золотим поясом:
14: голова Його і волосся білі, як біла вовна, як сніг; і очі Його, як полум'я вогняне;
15: і ноги Його подібні до халколівану, ніби в печі розпечені, і голос Його, як шум вод багатьох.
16: Він держав у десниці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив гострий з обох боків меч; і лице Його, як сонце, сяюче в силі своїй.
17: І коли я побачив Його, то впав до ніг Його, як мертвий. І Він поклав на мене десницю Свою і сказав мені: не бійся; Я є Перший і Останній,
18: і живий, і був мертвий, і ось, живий на віки вічні, амінь; і маю ключі пекла і смерті.
19: Отож напиши, що ти бачив, і що є, і що буде після цього.
20: Таємниця семи зірок, які ти бачив у десниці Моїй, і семи золотих світильників є така: сім зірок – це Ангели семи церков; а сім світильників, які ти бачив, це сім церков.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 20
1: І побачив я Ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй.
2: Він узяв дракона, змія древнього, котрий є диявол і сатана, і скував його на тисячу років,
3: і вкинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, доки не скінчиться тисяча років; після цього ж він має бути звільненим на короткий час.
4: І побачив я престоли і тих, хто сидів на них, котрим дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Іісуса і за слово Боже, які не поклонились звірові, ні образові його, і не прийняли начертання на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років.
5: Інші ж з померлих не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це – перше воскресіння.
6: Блаженний і святий, хто бере участь у першому воскресінні: над ним друга смерть не має влади, і вони будуть священниками Бога і Христа і будуть царювати з Ним тисячу років.
7: Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений з темниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський.
8: І вийшли на широту землі, і оточили стан святих і місто улюблене.
9: І зійшов вогонь з неба від Бога і пожер їх;
10: а диявол, що спокушав їх, був укинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитись день і ніч на віки вічні.
11: І побачив я великий білий престол і Сидячого на ньому, від лиця Котрого втекло небо і земля, і не знайшлось їм місця.
12: І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, і інша книга розкрита, яка є книга життя; і судилися мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми.
13: Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і був судимий кожний по ділах своїх.
14: І смерть і пекло кинуті в озеро вогненне. Це смерть друга.
15: І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне.