Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 14
1: І глянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сіоні, і з ним сто сорок чотири тисячі, в яких ім'я Отця Його написане на чолах їх.
2: І почув я голос з неба, наче гомін багатьох вод і наче гуркіт грому сильного; і почув голос ніби гуслярів, які грають на гуслях своїх.
3: Вони співають ніби нову пісню перед престолом і перед чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг навчитися тієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.
4: Це ті, котрі не осквернилися з жінками, бо вони дівственники; це ті, котрі йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони викуплені з-поміж людей, як первенці Богові і Агнцеві,
5: і в устах їхніх нема лукавства; вони непорочні перед престолом Божим.
6: І побачив я іншого Ангела, котрий летів посеред неба і мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі; усякому племені, і коліну, і язикові, й народові;
7: і говорив він гучним голосом: бійтеся Бога і віддайте Йому славу, бо настав час суду Його, і поклоніться Тому, Хто створив небо і землю, і море і джерела вод.
8: І другий Ангел ішов за ним слідом, кажучи: впав, впав Вавілон, місто велике, тому що він шаленим вином розпусти своєї напоїв усі народи.
9: І третій Ангел ішов за ним слідом, кажучи гучним голосом: якщо хто поклоняється звірові і образові його і приймає начертання на чоло своє, або на руку свою,
10: той питиме вино лютості Божої, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і буде мучений вогнем і сіркою перед святими Ангелами і перед Агнцем;
11: і дим мучення їх здійматиметься повік, і не матимуть спокою ні вдень, ні вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, і ті, що приймають начертання імені його.
12: Тут терпіння святих, які додержуються заповідей Божих і віри в Іісуса.
13: І почув я голос з неба, який говорив мені: напиши: віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі. Так, говорить Дух, вони заспокояться від трудів своїх і діла їхні йдуть услід за ними.
14: І поглянув я, і ось світла хмара, і на хмарі сидить подібний до Сина Людського; на голові Його золотий вінець, і в руці Його гострий серп.
15: І другий Ангел вийшов з храму і викликнув гучним голосом до Сидячого на хмарі: метни серп Твій і жни, бо настав час жати; тому що жниво на землі вже дозріло.
16: І кинув Сидячий на хмарі серп свій на землю, і земля була пожата.
17: І інший Ангел вийшов з храму, що знаходиться на небі, також з гострим серпом.
18: І інший Ангел, який має владу над вогнем, вийшов від жертовника і з великим криком викликнув до того, що має гострий серп, кажучи: метни серп твій гострий і обріж грона винограду на землі, бо дозріли вже на ньому ягоди.
19: І кинув Ангел серп свій на землю і обрізав виноград на землі, і кинув у велику винотоку гніву Божого.
20: І потоптано ягоди у винотоці за містом, і потекла кров з винотоки навіть до кінських узд на тисячу шістсот поприщ.
← попередній розділнаступний розділ →