Святе Письмо

Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 12
1: І явилось на небі велике знамення: жона, оповита сонцем; під ногами її місяць, і на голові її вінець з дванадцятьох зірок.
2: Вона мала в утробі, і кричала від болю і мук родів.
3: І явилось інше знамення на небі: ось, змій величезний, червоний, з сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім вінців.
4: Хвіст його зняв з неба третю частину зірок і кинув їх на землю. Дракон цей став перед жоною, яка мала родити, щоб, коли вона народить, пожерти її немовля.
5: І народила вона немовля чоловічої статі, котрому належить пасти всі народи залізним жезлом; і піднесене було дитя її до Бога і престолу Його.
6: А жона втекла в пустелю, де було уготоване їй місце від Бога, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів.
7: І виникла на небі війна: Михаїл і Ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них,
8: та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі.
9: І скинутий був великий дракон, древній змій, прозваний дияволом і сатаною, що спокушає увесь всесвіт, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним.
10: І почув я гучний голос на небі, який промовляв: тепер настало спасіння і сила і царство Бога нашого і влада Христа Його, тому що скинутий наклепник братів наших, який зводив наклеп на них перед Богом нашим день і ніч.
11: Вони перемогли його Кров'ю Агнця і словом свідчення свого і не любили душі своєї навіть до смерті.
12: Отож веселіться, небеса і живущі на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі! бо зійшов диявол до вас з великою люттю, знаючи, що небагато йому лишається часу.
13: Коли ж дракон побачив, що був скинутий на землю, то став переслідувати жону, яка народила дитя чоловічої статі.
14: І були дані жоні два крила великого орла, щоб вона летіла в пустелю на місце своє від лиця змія і там годувалася протягом часу, часів і півчасу.
15: І пустив змій услід за жоною з пащі своєї воду, мов річку, щоб потопити її в річці.
16: Але земля допомогла жоні, і розкрила земля уста свої і увібрала річку, яку дракон пустив з пащі своєї.
17: І розлютився дракон на жону, і пішов, щоб вступити в бій з іншими з роду її, які зберігають заповіді Божі і мають свідчення Іісуса Христа.
← попередній розділнаступний розділ →