Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: встань і зміряй храм Божий і жертовник, і тих, що поклоняються в ньому.
2: А зовнішній двір храму виключи і не замірюй його, бо він відданий язичникам: вони зневажатимуть святе місто сорок два місяці.
3: І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, одягнені у веретище.
4: Це дві маслини і два світильники, що стоять перед Богом землі.
5: І якщо хто захоче їх скривдити, то вогонь вийде з уст їхніх і поглине ворогів їхніх; і якщо хто захоче скривдити їх, тому належить бути вбитому.
6: Вони мають владу зачинити небо, щоб не йшов дощ на землю в дні пророкування їхнього; і мають владу над водами, перетворювати їх на кров, і уражати землю всякими недугами, коли тільки схочуть.
7: І коли вони закінчать свідчення своє, звір, що виходить з безодні, битиметься з ними, і переможе їх, і вб'є їх,
8: і трупи їхні залишить на вулицях великого міста, яке духовно зветься Содом і Єгипет, де і Господь наш розп'ятий.
9: І багато з народів і колін, та язиків і племен дивитимуться на трупи їхні три дні з половиною, і не дозволять покласти трупи їхні у гроби.
10: І ті, що живуть на землі, будуть радіти цьому і веселитися, і пошлють дари один одному, тому що обидва ці пророки мучили тих, що живуть на землі.
11: Та після трьох з половиною днів увійшов у них дух життя від Бога, і вони обоє стали на ноги свої; і великий страх напав на тих, котрі дивились на них.
12: І почули вони гучний голос з неба, що говорив їм: зійдіть сюди. І вони зійшли на небо на хмарі; і дивились на них вороги їхні.
13: І в той же час стався великий землетрус, і десята частина міста впала, і загинуло під час землетрусу сім тисяч імен людських; інші ж охоплені були страхом і віддали славу Богові Небесному.
14: Друге горе минуло; ось, йде скоро третє горе.
15: І сьомий Ангел затрубив, і залунали на небі гучні голоси, які промовляли: царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати повік.
16: І двадцять чотири старці, які сидять перед Богом на престолах своїх, впали долілиць і поклонилися Богові,
17: кажучи: дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседержителю, Котрий є, і був, і йдеш, що Ти прийняв силу Твою велику і воцарився.
18: І розлютилися язичники; і прийшов гнів Твій, і час судити мертвих, і дати відплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю.
19: І розкрився храм Божий на небі, і явився ковчег завіту Його в храмі Його; і сталися блискавки і голоси, і громи, і землетрус, і великий град.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: І явилось на небі велике знамення: жона, оповита сонцем; під ногами її місяць, і на голові її вінець з дванадцятьох зірок.
2: Вона мала в утробі, і кричала від болю і мук родів.
3: І явилось інше знамення на небі: ось, змій величезний, червоний, з сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім вінців.
4: Хвіст його зняв з неба третю частину зірок і кинув їх на землю. Дракон цей став перед жоною, яка мала родити, щоб, коли вона народить, пожерти її немовля.
5: І народила вона немовля чоловічої статі, котрому належить пасти всі народи залізним жезлом; і піднесене було дитя її до Бога і престолу Його.
6: А жона втекла в пустелю, де було уготоване їй місце від Бога, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів.
7: І виникла на небі війна: Михаїл і Ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них,
8: та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі.
9: І скинутий був великий дракон, древній змій, прозваний дияволом і сатаною, що спокушає увесь всесвіт, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним.
10: І почув я гучний голос на небі, який промовляв: тепер настало спасіння і сила і царство Бога нашого і влада Христа Його, тому що скинутий наклепник братів наших, який зводив наклеп на них перед Богом нашим день і ніч.
11: Вони перемогли його Кров'ю Агнця і словом свідчення свого і не любили душі своєї навіть до смерті.
12: Отож веселіться, небеса і живущі на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі! бо зійшов диявол до вас з великою люттю, знаючи, що небагато йому лишається часу.
13: Коли ж дракон побачив, що був скинутий на землю, то став переслідувати жону, яка народила дитя чоловічої статі.
14: І були дані жоні два крила великого орла, щоб вона летіла в пустелю на місце своє від лиця змія і там годувалася протягом часу, часів і півчасу.
15: І пустив змій услід за жоною з пащі своєї воду, мов річку, щоб потопити її в річці.
16: Але земля допомогла жоні, і розкрила земля уста свої і увібрала річку, яку дракон пустив з пащі своєї.
17: І розлютився дракон на жону, і пішов, щоб вступити в бій з іншими з роду її, які зберігають заповіді Божі і мають свідчення Іісуса Христа.