Діяння святих апостолів

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: Петро та Іоанн о дев'ятій годині йшли разом до храму на молитву.
2: І був чоловік, кривий від утроби матері своєї, якого приносили й клали щодня перед дверима храму, що називалися Гарними, просити милостині в тих, хто входив до храму.
3: Він, побачивши Петра та Іоанна, що мали ввійти до храму, просив у них милостині.
4: Петро з Іоанном, пильно глянувши на нього, сказали: глянь на нас.
5: І він пильно дивився на них, сподіваючись що-небудь одержати від них.
6: Але Петро сказав: срібла й золота в мене нема; а що маю, те даю тобі: в ім'я Іісуса Христа Назорея встань і ходи.
7: І, взявши його за праву руку, підвів; і одразу зміцніли його ступні й коліна,
8: і скочивши, став і почав ходити, і ввійшов з ними до храму; і ходив та скакав, хвалячи Бога.
9: І весь народ бачив, що він ходить і хвалить Бога;
10: і впізнали його, що це був той, котрий сидів біля Гарних дверей храму ради милостині; і сповнилися жаху й подиву з того, що сталося з ним.
11: Оскільки зцілений кривий не відходив від Петра та Іоанна, то весь народ, дивуючись, збігся до них у притвор, що називається Соломонів.
12: Побачивши це, Петро сказав народові: мужі ізраїльські! чого дивуєтесь цьому, або чого на нас так дивитесь, ніби ми своєю силою чи благочестям зробили те, що він ходить?
13: Бог Авраама та Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив Сина Свого Іісуса, Котрого ви зрадили та від Якого відреклися перед Пілатом, коли він хотів звільнити Його.
14: Але ви від Святого і Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка вбивцю,
15: а Начальника життя вбили. Його Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки.
16: І заради віри в ім'я Його, ім'я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте, і віра, яка від Нього, дарувала йому це зцілення перед усіма вами.
17: А втім я знаю, браття, що ви, як і начальники ваші, зробили це через невідання.
18: Бог же, як провістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христу, так і виконав.
19: Отож покайтеся і наверніться, щоб очиститись від гріхів ваших,
20: щоб настали часи втіхи від лиця Господа, і хай пошле Він провіщеного вам Іісуса Христа,
21: Котрого небо повинно було прийняти до часів здійснення всього, про що говорив Бог устами всіх святих Своїх пророків від віку.
22: Мойсей сказав отцям: Господь Бог ваш дасть вам з братів ваших Пророка, як мене, слухайтесь Його у всьому, що говоритиме вам;
23: і станеться, що всяка душа, яка не послухає Пророка Того, винищиться з народу (Втор. 18,15,18–19).
24: І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх не говорили, також провістили ці дні.
25: Ви сини пророків і завіту, що його заповідав Бог отцям вашим, кажучи Авраамові: і в потомстві твоєму благословляться всі племена земні (Бут. 12,3).
26: Бог, воскресивши Сина Свого Іісуса, до вас перших послав Його благословити вас, відвертаючи кожного від злих діл ваших.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: У Кесарії був один чоловік, на ім'я Корнилій, сотник з полку, званого Італійським,
2: благочестивий і богобоязливий з усім домом своїм, він творив багато милостині народові і завжди молився Богові.
3: Близько дев'ятої години дня, у видінні, він ясно бачив Ангела Божого, який увійшов до нього і сказав йому: Корнилію!
4: Він же, глянув на нього і, злякавшись, сказав: що, Господи? Ангел відповів йому: молитви твої та милостині твої прийшли на пам'ять перед Богом.
5: Отож пошли людей до Іоппії і поклич Симона, званого Петром.
6: Він гостює в одного Симона шкіряника, дім якого біля моря; він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім.
7: Коли Ангел, який говорив з Корнилієм, відійшов, то він, покликавши двох із своїх слуг і побожного воїна з тих, які були при ньому,
8: і, розповівши їм усе, послав їх у Іоппію.
9: Другого дня, коли вони йшли і наближались до міста, Петро близько шостої години зійшов на верх дому помолитися.
10: І відчув він голод, і захотів їсти. Поки ж приготовляли, на нього зійшла нестяма
11: і бачить розкрите небо і якусь посудину, ніби велике полотно, прив'язане за чотири кінці, що спускається на землю, і сходить до нього;
12: у ній знаходились усякі земні чотириногі, і звірі, і плазуни, і птахи небесні.
13: І був голос до нього: встань, Петре, заколи та їж.
14: Петро ж сказав: ні, Господи, я ніколи не їв нічого скверного або нечистого.
15: Тоді вдруге був голос до нього: що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.
16: Сталося це тричі; і посудина знову піднялася на небо.
17: Коли ж Петро в собі дивувався, що б означало видіння, яке він бачив, ось, посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, зупинились біля воріт;
18: і, крикнувши, спитали: чи тут зупинився Симон, званий Петром?
19: Тим часом як Петро розмірковував про видіння, Дух сказав йому: ось, три чоловіки шукають тебе;
20: встань, зійди і йди з ними, нітрохи не вагаючись; бо Я послав їх.
21: Петро, зійшовши до людей, присланих до нього Корнилієм, сказав: я той, кого ви шукаєте; в якій справі ви прийшли?
22: Вони ж сказали: Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, про якого добре говорить весь народ іудейський, одержав повеління через святого Ангела покликати тебе до дому свого і послухати слова твого.
23: Тоді Петро, запросивши їх, пригостив. А на другий день, вставши, пішов з ними, і дехто з братії іоппійської пішов з ним.
24: Наступного дня прийшли вони до Кесарії. Корнилій же чекав їх, скликавши своїх родичів та близьких друзів.
25: Коли входив Петро, Корнилій його зустрів і поклонився, припавши до його ніг.
26: Петро ж підвів його, кажучи: встань, я теж людина.
27: І, розмовляючи з ним, увійшов у дім і знайшов багатьох, що зібралися.
28: І сказав їм: ви знаєте, що іудеєві заборонено знатися або зближатися з іноплемінником; але Бог відкрив мені, щоб я жодного чоловіка не вважав негідним або нечистим.
29: Тому я, коли мене покликали, прийшов, не вагаючись. Отож питаю: для чого ви покликали мене?
30: Корнилій сказав: четвертого дня я постився аж до цієї години: і о дев'ятій годині молився в своєму домі, і ось, став переді мною муж у світлій одежі,
31: і каже: Корнилію! почута молитва твоя, і милостині твої згадалися перед Богом.
32: Отож пошли в Іоппію та поклич Симона, званого Петром; він зупинився в домі шкіряника Симона, що біля моря; він прийде і скаже тобі.
33: Зразу ж послав я до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що повелів тобі Бог.
34: Петро відкрив уста і сказав: істинно пізнаю, що Бог не дивиться на особу,
35: але у всякому народі той, хто боїться Його і робить по правді, приємний Йому.
36: Він послав синам Ізраїлевим слово, благовіствуючи мир через Іісуса Христа; Цей є Господь усіх.
37: Ви знаєте про те, що сталося по всій Іудеї, починаючи від Галілеї, після хрещення, проповіданого Іоанном:
38: як Бог Духом Святим і силою помазав Іісуса з Назарета, і Він ходив, творив добро і зціляв усіх, поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним.
39: І ми свідки всього, що зробив Він на землі Іудейській і в Ієрусалимі, і що Його вбили, повісивши на древі.
40: Цього Бог воскресив на третій день, і дав Йому являтися
41: не всьому народові, а свідкам, Богом наперед вибраним, нам, які їли й пили з Ним, після воскресіння Його з мертвих.
42: І Він повелів нам проповідувати людям і свідчити, що Він є призначений від Бога Суддя живих і мертвих.
43: Про Нього всі пророки свідчать, що всякий віруючий в Нього одержить відпущення гріхів іменем Його.
44: Коли Петро ще продовжував цю промову, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав слово.
45: І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що Дар Святого Духа зійшов і на язичників,
46: бо чули, що вони говорять мовами і величають Бога. Тоді Петро сказав:
47: хто може заборонити хреститись водою тим, що, як і ми, одержали Святого Духа?
48: І звелів їм хреститися в ім'я Іісуса Христа. Потім вони просили його пробути в них кілька днів.