Біблія українською мовою

Діяння святих апостолів

Розділ 3
1: Петро та Іоанн о дев'ятій годині йшли разом до храму на молитву.
2: І був чоловік, кривий від утроби матері своєї, якого приносили й клали щодня перед дверима храму, що називалися Гарними, просити милостині в тих, хто входив до храму.
3: Він, побачивши Петра та Іоанна, що мали ввійти до храму, просив у них милостині.
4: Петро з Іоанном, пильно глянувши на нього, сказали: глянь на нас.
5: І він пильно дивився на них, сподіваючись що-небудь одержати від них.
6: Але Петро сказав: срібла й золота в мене нема; а що маю, те даю тобі: в ім'я Іісуса Христа Назорея встань і ходи.
7: І, взявши його за праву руку, підвів; і одразу зміцніли його ступні й коліна,
8: і скочивши, став і почав ходити, і ввійшов з ними до храму; і ходив та скакав, хвалячи Бога.
9: І весь народ бачив, що він ходить і хвалить Бога;
10: і впізнали його, що це був той, котрий сидів біля Гарних дверей храму ради милостині; і сповнилися жаху й подиву з того, що сталося з ним.
11: Оскільки зцілений кривий не відходив від Петра та Іоанна, то весь народ, дивуючись, збігся до них у притвор, що називається Соломонів.
12: Побачивши це, Петро сказав народові: мужі ізраїльські! чого дивуєтесь цьому, або чого на нас так дивитесь, ніби ми своєю силою чи благочестям зробили те, що він ходить?
13: Бог Авраама та Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив Сина Свого Іісуса, Котрого ви зрадили та від Якого відреклися перед Пілатом, коли він хотів звільнити Його.
14: Але ви від Святого і Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка вбивцю,
15: а Начальника життя вбили. Його Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки.
16: І заради віри в ім'я Його, ім'я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте, і віра, яка від Нього, дарувала йому це зцілення перед усіма вами.
17: А втім я знаю, браття, що ви, як і начальники ваші, зробили це через невідання.
18: Бог же, як провістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христу, так і виконав.
19: Отож покайтеся і наверніться, щоб очиститись від гріхів ваших,
20: щоб настали часи втіхи від лиця Господа, і хай пошле Він провіщеного вам Іісуса Христа,
21: Котрого небо повинно було прийняти до часів здійснення всього, про що говорив Бог устами всіх святих Своїх пророків від віку.
22: Мойсей сказав отцям: Господь Бог ваш дасть вам з братів ваших Пророка, як мене, слухайтесь Його у всьому, що говоритиме вам;
23: і станеться, що всяка душа, яка не послухає Пророка Того, винищиться з народу (Втор. 18,15,18–19).
24: І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх не говорили, також провістили ці дні.
25: Ви сини пророків і завіту, що його заповідав Бог отцям вашим, кажучи Авраамові: і в потомстві твоєму благословляться всі племена земні (Бут. 12,3).
26: Бог, воскресивши Сина Свого Іісуса, до вас перших послав Його благословити вас, відвертаючи кожного від злих діл ваших.
наступний розділ →
Розділ 1
1: Першу книгу я написав тобі, Феофіле, про все, що Іісус творив і чому вчив від початку
2: до того дня, коли Він вознісся, давши Святим Духом повеління Апостолам, яких Він вибрав,
3: перед якими після страждань Своїх і являв Себе живим з багатьма вірними доказами, впродовж сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже.
4: І, зібравши їх, Він звелів їм: не відлучайтесь з Ієрусалима, а ждіть обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене,
5: бо Іоанн хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещені Духом Святим.
6: Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлю?
7: Він же сказав їм: не ваше діло знати часи і строки, які Отець поклав у Своїй владі,
8: але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Мені свідками в Ієрусалимі та по всій Іудеї і Самарії та аж до краю землі.
9: Сказавши це, Він піднявся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з виду їхнього.
10: І коли вони дивились на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білій одежі
11: і сказали: мужі галілейські, що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Іісус, Котрий вознісся від вас на небо, прийде таким же чином, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо.
12: Тоді вони повернулися до Ієрусалима з гори, що зветься Єлеон і знаходиться поблизу Ієрусалима, на відстані суботньої путі.
13: І, прийшовши, увійшли до горниці, де й перебували, Петро та Яків, Іоанн та Андрій, Филип та Фома, Варфоломій та Матфей, Яків Алфеїв та Симон Зілот, і Іуда, брат Якова.
14: Усі вони однодушно перебували в молитві й молінні, з деякими жінками і Марією, Матір'ю Іісуса, та з братами Його.
15: В ті дні Петро, ставши посеред учнів, сказав
16: (зібралося ж близько ста двадцяти чоловік): мужі браття! Належало статися тому, що в Писанні провістив Дух Святий устами Давидовими про Іуду, колишнього проводиря тих, що взяли Іісуса;
17: він був причислений до нас і одержав жереб служіння цього;
18: але придбав землю за неправедну плату і коли впав додолу, розпалось черево його і випали всі нутрощі його;
19: і це стало відоме всім жителям Ієрусалима, тому й земля та названа їхньою мовою Акелдама, тобто земля крові.
20: У книзі ж Псалмів написано: хай опустіє двір його, і хай не буде жильця в ньому; і: гідність його хай прийме інший (Пс. 68,26; 108,8).
21: Отож треба, щоб один з тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував і ходив з нами Господь Іісус,
22: починаючи від хрещення Іоаннового до того дня, коли Він вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його.
23: І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Іустом, та Матфія;
24: і помолились і сказали: Ти, Господи, Серцевидець всіх, покажи з цих двох одного, якого Ти вибрав
25: прийняти жереб цього служіння і Апостольства, від якого відпав Іуда, щоб іти в своє місце.
26: І кинули про них жереб, і впав жереб на Матфія, і він причислений до одинадцяти Апостолів.

наступний розділ →