Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Діяння святих апостолів

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 14
1: В Іконії вони увійшли разом в іудейську синагогу і говорили так, що увірувало дуже багато іудеїв і еллінів.
2: А невіруючі іудеї розпалили й розлютили проти братії серця язичників.
3: Проте вони пробули тут досить часу, сміливо діючи у Господі, Який у свідчення слову благодаті Своєї, творив руками їх знамення і чудеса.
4: Тим часом народ у місті розділився: одні були на стороні іудеїв, а інші на стороні Апостолів.
5: Коли ж язичники та іудеї зі своїми начальниками кинулись на них, щоб осоромити і побити їх камінням,
6: вони, довідавшись про це, відійшли в Лікаонські міста Лістру та Дервію і околиці їх;
7: і там благовіствували.
8: У Лістрі сидів один чоловік, хворий на ноги, кривий від утроби матері своєї, і ніколи не ходив.
9: Він слухав, що говорив Павел, який, поглянувши на нього і побачивши, що він має віру для одержання зцілення,
10: сказав голосно: тобі говорю в ім'я Господа Іісуса Христа: стань прямо на ноги твої. І він відразу скочив і почав ходити.
11: Народ же, побачивши, що зробив Павел, підніс голос свій, говорячи лікаонською: боги в образі людському зійшли до нас.
12: І назвали Варнаву Зевсом, а Павла – Єрмієм, бо він начальствував у слові.
13: А жрець ідола Зевса, що знаходився перед їхнім містом, пригнавши до воріт волів і принісши вінки, хотів разом з народом принести жертву.
14: Почувши це, Апостоли Варнава та Павел роздерли одежу свою і, кинувшись в народ, голосно говорили:
15: мужі! що це ви робите? І ми – такі самі люди, як і ви, і благовіствуємо вам, щоб ви навернулись від цих неправдивих до Бога Живого, Котрий створив небо і землю, і море, і все, що в них;
16: Котрий у минулих поколіннях попустив, щоб усі народи ходили своїми шляхами,
17: хоч і не переставав свідчити про Себе благодіяннями, подаючи нам з неба дощі і часи плодоносні та сповнюючи поживою і веселістю серця наші.
18: І, говорячи це, вони ледве переконали народ не приносити їм жертви і йти кожному додому. Тим часом, як вони, залишившись там, вчили,
19: з Антіохії та Іконії прийшли деякі іудеї і, коли Апостоли сміливо проповідували, переконали народ відійти від них, кажучи: вони не говорять нічого істинного, а все обманюють. І, підбуривши народ, побили Павла камінням і витягли за місто, вважаючи його мертвим.
20: Коли ж учні зібрались біля нього, він встав і пішов до міста, а другого дня пішов з Варнавою до Дервії.
21: Проповідавши Євангеліє цьому місту і знайшовши чимало учнів, знову проходили Лістру, Іконію і Антіохію,
22: утверджуючи душі учнів, переконуючи перебувати у вірі і навчаючи, що багатьма скорботами належить нам увійти в Царство Боже.
23: Рукоположивши ж їм пресвітерів для кожної церкви, вони помолились з постом і передали їх Господу, в Котрого увірували.
24: І, перейшовши Пісідію, прийшли до Памфілії,
25: і, проповідавши слово Господнє в Пергії, прийшли до Атталії;
26: а звідти попливли до Антіохії, звідки були передані благодаті Божій на діло, яке й виконали.
27: Прибувши туди і зібравши церкву, вони розказали все, що зробив Бог з ними і як Він відкрив двері віри язичникам.
28: І перебували там з учнями чимало часу.
1: В Іконії вони увійшли разом в іудейську синагогу і говорили так, що увірувало дуже багато іудеїв і еллінів.
2: А невіруючі іудеї розпалили й розлютили проти братії серця язичників.
3: Проте вони пробули тут досить часу, сміливо діючи у Господі, Який у свідчення слову благодаті Своєї, творив руками їх знамення і чудеса.
4: Тим часом народ у місті розділився: одні були на стороні іудеїв, а інші на стороні Апостолів.
5: Коли ж язичники та іудеї зі своїми начальниками кинулись на них, щоб осоромити і побити їх камінням,
6: вони, довідавшись про це, відійшли в Лікаонські міста Лістру та Дервію і околиці їх;
7: і там благовіствували.
8: У Лістрі сидів один чоловік, хворий на ноги, кривий від утроби матері своєї, і ніколи не ходив.
9: Він слухав, що говорив Павел, який, поглянувши на нього і побачивши, що він має віру для одержання зцілення,
10: сказав голосно: тобі говорю в ім'я Господа Іісуса Христа: стань прямо на ноги твої. І він відразу скочив і почав ходити.
11: Народ же, побачивши, що зробив Павел, підніс голос свій, говорячи лікаонською: боги в образі людському зійшли до нас.
12: І назвали Варнаву Зевсом, а Павла – Єрмієм, бо він начальствував у слові.
13: А жрець ідола Зевса, що знаходився перед їхнім містом, пригнавши до воріт волів і принісши вінки, хотів разом з народом принести жертву.
14: Почувши це, Апостоли Варнава та Павел роздерли одежу свою і, кинувшись в народ, голосно говорили:
15: мужі! що це ви робите? І ми – такі самі люди, як і ви, і благовіствуємо вам, щоб ви навернулись від цих неправдивих до Бога Живого, Котрий створив небо і землю, і море, і все, що в них;
16: Котрий у минулих поколіннях попустив, щоб усі народи ходили своїми шляхами,
17: хоч і не переставав свідчити про Себе благодіяннями, подаючи нам з неба дощі і часи плодоносні та сповнюючи поживою і веселістю серця наші.
18: І, говорячи це, вони ледве переконали народ не приносити їм жертви і йти кожному додому. Тим часом, як вони, залишившись там, вчили,
19: з Антіохії та Іконії прийшли деякі іудеї і, коли Апостоли сміливо проповідували, переконали народ відійти від них, кажучи: вони не говорять нічого істинного, а все обманюють. І, підбуривши народ, побили Павла камінням і витягли за місто, вважаючи його мертвим.
20: Коли ж учні зібрались біля нього, він встав і пішов до міста, а другого дня пішов з Варнавою до Дервії.
21: Проповідавши Євангеліє цьому місту і знайшовши чимало учнів, знову проходили Лістру, Іконію і Антіохію,
22: утверджуючи душі учнів, переконуючи перебувати у вірі і навчаючи, що багатьма скорботами належить нам увійти в Царство Боже.
23: Рукоположивши ж їм пресвітерів для кожної церкви, вони помолились з постом і передали їх Господу, в Котрого увірували.
24: І, перейшовши Пісідію, прийшли до Памфілії,
25: і, проповідавши слово Господнє в Пергії, прийшли до Атталії;
26: а звідти попливли до Антіохії, звідки були передані благодаті Божій на діло, яке й виконали.
27: Прибувши туди і зібравши церкву, вони розказали все, що зробив Бог з ними і як Він відкрив двері віри язичникам.
28: І перебували там з учнями чимало часу.
← попередній розділнаступний розділ →