Біблія українською мовою

Третя книга Ездри

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: Він відповів мені і сказав: цей вік Всевишній створив для багатьох, а майбутній для небагатьох.
2: Скажу тобі, Ездро, подобу. Як коли запитаєш землю, вона скаже тобі, що дає дуже багато речовини, з якої робляться глиняні речі, а не багато пороху, з якого буває золото, так і ді­ла нинішнього віку.
3: Багато хто створений, але небагато спасеться.
4: Я відповів і сказав: душе́! пожери сенс і поглинь мудрість.
5: Бо ти обіцяла слухати, і побажала пророкувати, а тобі дано час тільки, щоб жити.
6: О, Господи! невже Ти не дозволиш рабу Твоєму, щоб ми молилися перед Тобою про дарування серцю нашому сімені й розуму обробляти, щоб народився плід, яким міг би жити всякий розтлінний, хто буде носити ім’я людини?
7: Ти єдиний, і ми єдине творіння рук Твоїх, як сказав Ти.
8: І як же нині в утробі материнській утворюється тіло, і Ти даєш члени, як зберігається Твоє творіння у вогні й воді, і як дев’ять місяців терпить у собі Твоє ж створіння Твою твар, яка у ньому створена?
9: І те, що зберігає, і те, що зберігається, і те й інше зберігаються, й утроба матері у свій час віддає те збережене, що у ній виросло.
10: Ти повелів із самих членів, тобто із сос­ків, давати молоко, плід сосків,
11: нехай годується створене до деякого часу, а після передаси його Твоєму милосердю.
12: Ти виховав його Твоєю правдою, навчив його Твого закону, настановив його Твоїм розумом,
13: і умертвиш його, як Твоє тво­ріння, і знову оживиш, як Твоє діло.
14: Як­що Ти погубиш створене з таким піклуванням, то повелінню Твоєму легко влаштувати, щоб і зберігалося те, що було створено.
15: І нині, Господи, я скажу: про всяку людину Ти більше знаєш; але скажупро народ Твій, за який уболіваю,
16: про спадщину Твою, за яку проливаю сльози, про Ізраїля, за якого болію серцем, про Якова, про якого тужу.
17: Почну молитися перед Тобою за себе і за них, бо бачу гріхопадіння нас, які живуть на землі.
18: Але я чув, що скоро прийде Суддя.
19: Тому почуй мій голос, прислухайся до слів моїх, і я буду говорити перед Тобою. [Початок слів Ездри, перш ніж він був узятий.]
20: Я сказав: Господи, що живеш вічно, Якого очі звернені на піднесене і небесне,
21: Якого престіл неоціненний і слава незбагненна, Якому з трепетом предстоять воїн­ства ангелів, що служать у вітрі і вогні, Якого слово істинне і глаголи непорушні,
22: повеління сильне і правління страшне, Якого погляд висушує безодні, гнів розплавляє гори й істина перебуває повік!
23: Почуй молитву раба Твого, і послухай моління створіння Твого.
24: Доки живу, буду говорити, і доки розумію, буду відповідати. Не дивися на гріхи народу Твого, але на тих, які Тобі в істині служать;
25: не звертай уваги на нечестиві діла язичників, але на тих, які завіти Твої зберегли серед бід;
26: не помишляй про тих, які перед Тобою неправдиво чинили, але пом’яни тих, які, з волі Твоєї, піз­нали страх;
27: не погубляй тих, які жили, як тварини, але споглянь на тих, які ясно навчали закону Твого;
28: не прогнівайся на тих, які визнані гіршими за звірів;
29: але полюби тих, які завжди надіються на правду­ Твою і славу.
30: Бо ми і батьки наші на такі хвороби страждаємо;
31: а Ти, заради нас— грішних, назвешся ми­лосердим.
32: Якщо Ти побажаєш по­милувати нас, то назвеш­ся мило­серд­им, тому що ми не маємо діл правди.
33: Праведники ж, у яких багато діл придбано, за власні діла одержать винагороду.
34: Що́ є людина, щоб Ти гнівався на неї, і рід роз­тлінний, щоб Ти стільки засмучу­вав­ся­ ним?
35: Воістину, немає нікого з на­роджених, хто не вчинив би не­честиво, і з тих, які сповідують Те­бе, немає нікого, хто не згрішив би.
36: У тім-то і звіститься правда Твоя і благість Твоя, Господи, коли помилуєш тих, які не мають сутности добрих діл.
37: Він відповів мені і сказав: справедливо ти сказав дещо, і за словами твоїми так і буде.
38: Бо істинно не помишляю Я про діла тих створінь, які згрішили, раніше смер­ти, раніше суду, раніше загибелі;
39: але насолоджуюся подвигами праведних, і згадую, як вони подорожували, як спасалися і намагалися заслужити нагороду.
40: Як сказав Я, так і є.
41: Як хлібороб сіє на землі багато насіння і садить багато рослин, але не все посіяне збережеться з часом, і не все посаджене­ укоріниться, так і ті, які посіяні у віці цьому, не усі спасуться.
42: Я відповів і сказав: якщо я знайшов благодать, то буду говорити.
43: Як насіння хлібороба, якщо не зійде, або не прийме вчасно дощу Твого, або пошкодиться від надміру дощів, ги­не:
44: так і людина, створена руками Твоїми,— і Ти називаєшся її первообразом, тому що Ти подібний до неї, для якої створив усе і яку Ти уподіб­нив до насіння хлібороба.
45: Не гнівайся на нас, але пощади народ Твій і помилуй спадщину Твою,— а Ти милосердий до створіння Твого.
46: Він відповів мені і сказав: теперішнє теперішнім і майбутнє майбутнім.
47: Багато чого не вистачає тобі, щоб ти міг полюбити створіння Моє біль­ше за Мене, хоч Я часто наближався до тебе самого, а до неправедних ніколи.
48: Але й у тім дивний ти перед Всевишнім,
49: що смирив себе, як пристойно тобі, і не судив про себе так, щоб багато славитися між праведними.
50: Многі і гіркі біди спіткають тих, які населяють вік, останнім часом, тому що вони ходили у великій гордині.
51: А ти дбай про себе, і подібним до тебе шукай слави;­
52: бо вам відкритий рай, насаджене дерево життя, призначений майбутній час, готовий достаток, побудоване місто, приготований спокій, довершена благість і довершена премудрість.
53: Корінь зла запечатаний від вас, неміч і тління сховані від вас, і розтління біжить у пекло в забуття.
54: Минули хвороби, і наприкінці показався скарб безсмертя.
55: Не намагайся більше дізнатися про безліч загиблих.
56: Бо вони, одер­жавши свободу, знехтували Всевиш­нього, зневажили закон Його і зали­шили путі Його,
57: а ще і праведних Його потоптали,
58: і говорили у серці своєму: «немає Бога», хоч і знали, що вони смертні.
59: Як на вас очікує те, про що сказано раніше, так і їх— спрага і муки, які приготовані. Бог не хотів погубити людину,
60: але самі створені знеславили ім’я Того, Хто створив їх, і були невдячними до Того, Хто наперед уготував їм життя.
61: Тому суд Мій нині наближається,—
62: про що Я не всім відкрив, а тільки тобі і небагатьом, до тебе подібним. Я відповів і сказав:
63: ось нині, Господи, Ти показав мені безліч знамень, які Ти почнеш творити при кончині, але не показав, у який час.