Біблія українською мовою

Четверта книга Царств

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Неєман, воєначальник царя Си­­рійського, був великою людиною у господаря свого і шанованою, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам; і людина ця була відмінним воїном, але прокаженим.
2: Сиріяни одного разупішли загона­ми і взяли в полон із землі Ізраїльсь­кої маленьку дівчинку, і вона служи­ла дружині Неємановій.
3: І сказала вона господині своїй: о, якби господар мій побував у пророка, який у Самарії, то він зняв би з нього проказу його!
4: І пішов Неємані передав це господарю своєму, говорячи: так і так говорить дівчинка, що із землі Ізраїльської.
5: І сказав цар Сирійський [Неєману]: піди, сходи, а я надішлю лист до царя Ізраїльсь­кого. Він пішов і взяв із собою десять талантів срібла і шість тисяч сиклівзолота, і десять змін одягу;
6: і приніс лист цареві Ізраїльському, в якому було сказано: разом з листом цим, ось, я посилаю до тебе Неє­мана, слугу мого, щоб ти зняв з його проказу його.
7: Цар Ізраїльський, прочитавши лист, роздер одяг свій і сказав: хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що він посилає до мене, щоб я зняв з людини проказу її? ось, тепер знайте і дивіться, що він шукає приводу ворогувати проти мене.
8: Коли почув Єлисей, чоловік Божий, що цар Ізраїльський роздер одяг свій, то послав сказати цареві: для чого ти роздер одяг свій? нехай він прийде до мене, й дізнається, що є пророк в Ізраїлі.
9: І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисєїв.
10: І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, й оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий.
11: І розгнівав­ся Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу;
12: хіба Авана і Фарфар, ріки дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І повернувся і відійшов у гніві.
13: І підійшли раби його і говорили йому, і сказали: батьку мій, якбищо-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не зробив би ти? а тим більше, коли він сказав тобі тільки: «омийся, і будеш чистий».
14: І пішов він і занурився в Йордані сім разів, за словом чоловіка Божого, й оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився.
15: І повернувся до чоловіка Божого він і всі, хто супроводжував його, і прийшов, і став перед ним, і сказав: ось, я пізнав, що на всій землі немає­ Бога, як тільки в Ізраїля; отже, прийми дар від раба твого.
16: І сказав він: живий Господь, перед лицем Якого стою! не прийму. І той примушував його взяти, але він не погодився.
17: І сказав Неєман: якщо вже не так, то нехай рабові твоєму дадуть землі, скільки понесуть два мули, тому що не буде надалі раб твій приносити всепалення і жертви­ іншим богам, крім Господа;
18: тільки­ ось у чому нехай простить Господь раба твого: коли піде господар мій у дім Риммона для поклоніння там і обіпрется на руку мою, і поклонюся я в домі Риммона, то, за моє поклоніння в домі Риммона, нехай простить Господь раба твого у випадку цьому.
19: І сказав йому: йди з миром. І він від’їхав від нього на невеликий простір землі.
20: І сказав Гиєзій, слуга Єлисея, чо­­ловіка Божого: ось, господар мій відмовився взяти з руки Неємана, цьо­го сиріянина, те, що він приносив. Живий Господь! Побіжу я за ним, і візьму в нього що-небудь.
21: І погнав­ся Гиєзій за Неєманом. І побачив Неєман того, хто біг за ним, і зійшов з колісниці назустріч йому, і сказав: чи з миром?
22: Він відповів: з миром; господар мій послав мене сказати: «ось, тепер прийшли до мене з гори Єфремової два молодих чолові­ка­ із синів пророчих; дай їм талант срібла­ і дві зміни одягу».
23: І сказав Неєман: візьми, мабуть, два таланти. І про­сив його. І зав’язав він два таланти сріб­ла у два мішки і дві зміни одягу і віддав двом слугам своїм, і понесли перед ним.
24: Коли він прийшов до пагорба, то взяв з рук їхніх і сховав удо­ма. І відпустив людей, і вони пішли.
25: Коли він прийшов і з’явився до господаря свого, Єлисей сказав йому: звідки, Гиєзію? І сказав він: нікуди не ходив раб твій.
26: І сказав він йому: хіба серце моє не супровод­жувало тебе, коли обернувся назуст­річ тобі чоловік той з колісниці своєї?­ чи час брати срібло і брати одяг, або оливкові дерева і виноградники, і дрібну або велику худобу, і рабів або рабинь?
27: Нехай же проказа Неєманова пристане до тебе і до потомства твого навік. І вийшов він від нього білийвід прокази, як сніг.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: У двадцять сьомий рік Ієро­воама, царя Ізраїльського, став царем Азарія, син Амасії, цар Юдейський:
2: він був шістнадцяти років, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієхолія, з Єрусалима.
3: Він чинив угодне в очах Господніх у всьому так, як чинив, Амасія, батько його.
4: Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах.
5: І вразив Господь царя, і був він прокаженим до дня смерти своєї і жив у окремому домі. А Іофам, син царя, був началь­никомнад палацом і управляв народом землі.
6: Інше про Азарію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
7: І спочив Азарія з батьками своїми, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І став царем Іофам, син його, замість нього.
8: У тридцять восьмий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Захарія, син Ієровоама, над Ізраїлем у Самарії і царювавшість місяців.
9: Він робив неугодне в очах Господніх, як робили батьки його: не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
10: І склав проти нього змову Селлум, син Іави­са, і вразив його перед народом і убив його, і став царем замість нього.­
11: Інше про Захарію написано в літописі царів ізраїльських.
12: Таке було слово Господа, яке він прорік Іиую, сказавши: сини твої до четвер­того роду будуть сидіти на престолі Ізраїля. І збулося так.
13: Селлум, син Іависа, став царем у тридцять дев’ятий рік Азарії, царя Юдейського, і царював один місяць у Самарії.
14: І пішов Менаїм, син Гадія з Фирци, і прийшов у Самарію, і вразив Селлума, сина Іависового, у Самарії й умертвив його, і став царем замість нього.
15: Інше про Селлума і про змову його, яку він учинив, написано в літописі царів ізраїльських.
16: І вразив Менаїм Типсах і всіх, які були в ньому й у межах його, починаючивід Фирци, за те, що містоне відчинило воріт, і розбив його, і всіх вагітних жінок у ньому розрубав.
17: У тридцять дев’ятому році Азарії, царя Юдейського, став царем Ме­наїм, син Гадія, над Ізраїлем і царювавдесять років у Самарії;
18: і ро­бив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, в усі дні свої.
19: Тоді прийшов Фул, цар Ассирійський, на землю [Ізраїлеву]. І дав Менаїм Фулу тисячу талантів срібла, щоб руки його були за нього і щоб утвердити царство у руках своїх.
20: І розклав Менаїм це срібло на ізраїльтян, на всіх людей багатих, по п’ятдесят сиклів срібла на кожну людину, щоб віддати цареві Ассирійському. І пішов назад цар Ассирійський і не залишився там у землі.
21: Інше про Менаїма і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
22: І спочив Менаїм з батьками своїми. І став царем Факія, син його, замість нього.
23: У п’ятдесятий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факія, син Менаїма, над Ізраїлем у Самарії і царювавдва роки;
24: і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
25: І склав проти нього змову Факей, син Ремалії, сановник його, і вразив його в Самарії в палаті царського дому, з Арговом і Арієм, маючи­ із собою п’ятдесят чоловік галаадитян, і умертвив його, і став царем замість нього.
26: Інше про Факію і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
27: У п’ятдесят другий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факей, син Ремалії, над Ізраїлем у Самарії і царювавдвадцять років;
28: і робив він неугодне в очах Господніх: не відступав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
29: У дні Факея, царя Ізраїльського, прийшов Феглаффелласар, цар Ассирійський, і взяв Іон, Авел-Беф-Мааху, й Іанох, і Кедес, і Асор, і Галаад, і Галилею, всю землю Неффалимову, і переселив їх в Ассирію.
30: І склав змову Осія, син Или, проти­ Факея, сина Ремаліїного, і вразив його, і умертвив його, і став царем замість нього в двадцятий рік Іоафа­ма, сина Озиїного.
31: Інше про Факея і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
32: У другий рік Факея, сина Ремаліїного, царя Ізраїльського, став царем Іоафам, син Озії, царя Юдейського.
33: Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієруша, дочка Садока.
34: Він робив угодне в очах Господніх: в усьому, як чинив Озія, батько його, так чинив і він.
35: Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах. Він побудував верхні ворота при домі Господньому.
36: Інше про Іоафама і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
37: У ті дні почав Господь посилати на Юдею Рецина, царя Сирійського, і Факея, сина Ремаліїного.
38: І спочив Іоафам з батьками своїми, і похований з батьками­ своїми в місті Давида, батька його. І став царем Ахаз, син його, замість нього.