Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Друге послання до Коринфян

наступний розділ →
Розділ 1
1: Павел, з волі Божої Апостол Іісуса Христа, і Тимофій брат, церкві Божій, що в Корінфі, з усіма святими по всій Ахаії:
2: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Іісуса Христа.
3: Благословен Бог і Отець Господа нашого Іісуса Христа, Отець милосердя і Бог всякої утіхи,
4: втішаючий у всякій скорботі нашій, щоб і ми могли втішати перебуваючих у всякій скорботі тією утіхою, якою Бог утішає нас самих!
5: Бо в міру, як примножуються в нас страждання Христові, примножує Христос і втіху нашу.
6: Чи терпимо скорботи, ми терпимо для вашої втіхи і спасіння, що здійснюється перенесенням тих самих страждань, які й ми терпимо.
7: І надія наша про вас тверда. Чи втішаємося ми, втішаємось для вашої втіхи й спасіння, знаючи, що ви берете участь як у стражданнях наших, так і в утісі.
8: Бо не хочемо, браття, щоб вам було невідомо про скорботу нашу, що трапилася з нами в Асії, де було нам тяжко надміру і надсилу, так що не надіялись залишитись живими,
9: але самі в собі мали вирок до смерті для того, щоб надіятися не на самих себе, а на Бога, воскрешаючого мертвих,
10: Котрий і врятував нас від такої близької смерті, і визволяє, і на Котрого надіємось, що і ще визволить,
11: при сприянні й вашої молитви за нас, щоб за дароване нам, завдяки заступництву багатьох, багато хто дякував за нас.
12: Бо похвала наша – це свідчення совісті нашої, що ми в простоті і богоугодній щирості, не за тілесною мудрістю, але за благодаттю Божою, жили на світі, особливо ж у вас.
13: І ми пишемо вам не інше, як те, що ви читаєте або розумієте, і що, як надіюсь, до кінця зрозумієте.
14: Бо ви частково і зрозуміли вже, що ми будемо вашою похвалою, так само й ви нашою, в день Господа нашого Іісуса Христа.
15: І з цієї впевненості я мав намір прийти до вас раніше, щоб ви вдруге одержали благодать,
16: і через вас пройти в Македонію, з Македонії знов прийти до вас, а ви провели б мене до Іудеї.
17: Маючи такий намір, хіба легковажно я зробив? Або те, що я роблю, за плоттю роблю, так що в мене то «так, так», то «ні, ні»?
18: Вірний Бог, що наше слово до вас не було, то «так», то «ні».
19: Бо Син Божий, Іісус Христос, проповіданий у вас нами, мною та Силуаном і Тимофієм, не був «так» і «ні»; але в Ньому було «так»,–
20: бо всі обітниці Божі в Ньому «так» і в Ньому «амінь», – у славу Божу, через нас.
21: А утверджуючий нас з вами у Христі і Котрий помазав нас є Бог,
22: Він і поклав печать на нас і дав запоруку Духа в серця наші.
23: Бога закликаю в свідки на душу мою, що, жаліючи вас, я досі не приходив до Корінфа,
24: не тому, ніби ми беремо владу над вірою вашою; але ми сприяємо радості вашій: бо вірою ви тверді.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 4
1: Тому, маючи з милості Божої таке служіння, ми не сумуємо,
2: але, відкинувши приховані соромні вчинки, не вдаючись до хитрості та не перекручуючи слова Божого, а відкриваючи істину, доручаємо себе совісті кожної людини перед Богом.
3: Якщо ж і закрите благовіствування наше, то закрите для тих, що гинуть.
4: Для невіруючих, у яких бог віку цього засліпив розум, щоб для них не засяяло світло благовістя про славу Христа, Котрий є образ Бога невидимого.
5: Бо ми не себе проповідуємо, а Христа Іісуса, Господа, а ми – раби ваші для Іісуса,
6: тому що Бог, Котрий звелів, щоб з темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Іісуса Христа.
7: Але скарб цей ми носимо в глиняних сосудах, щоб велич сили приписувалась Богові, а не нам.
8: Нас звідусіль тиснуть, але ми не стиснені; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії;
9: нас гонять, але ми не покинуті; пригноблені, але не гинемо.
10: Завжди носимо в тілі мертвість Господа Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося в тілі нашому.
11: Бо ми живі безустанно віддаємося на смерть заради Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося у смертній плоті нашій,
12: то ж смерть діє в нас, а життя у вас.
13: Але, маючи той же дух віри, як написано: я вірував і тому говорив, і ми віруємо, тому й говоримо,
14: знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Іісуса, воскресить через Іісуса і нас і поставить перед Собою з вами.
15: Бо все для вас, щоб щедрість благодаті в багатьох викликала ще більшу вдячність на славу Божу.
16: Тому ми не сумуємо; але якщо зовнішній наш чоловік і тліє, то внутрішній з дня на день оновлюється.
17: Бо короткочасне легке страждання наше викликає безмежну вічну славу,
18: коли ми дивимось не на видиме, а на невидиме: бо видиме тимчасове, а невидиме вічне.
1: Тому, маючи з милості Божої таке служіння, ми не сумуємо,
2: але, відкинувши приховані соромні вчинки, не вдаючись до хитрості та не перекручуючи слова Божого, а відкриваючи істину, доручаємо себе совісті кожної людини перед Богом.
3: Якщо ж і закрите благовіствування наше, то закрите для тих, що гинуть.
4: Для невіруючих, у яких бог віку цього засліпив розум, щоб для них не засяяло світло благовістя про славу Христа, Котрий є образ Бога невидимого.
5: Бо ми не себе проповідуємо, а Христа Іісуса, Господа, а ми – раби ваші для Іісуса,
6: тому що Бог, Котрий звелів, щоб з темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Іісуса Христа.
7: Але скарб цей ми носимо в глиняних сосудах, щоб велич сили приписувалась Богові, а не нам.
8: Нас звідусіль тиснуть, але ми не стиснені; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії;
9: нас гонять, але ми не покинуті; пригноблені, але не гинемо.
10: Завжди носимо в тілі мертвість Господа Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося в тілі нашому.
11: Бо ми живі безустанно віддаємося на смерть заради Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося у смертній плоті нашій,
12: то ж смерть діє в нас, а життя у вас.
13: Але, маючи той же дух віри, як написано: я вірував і тому говорив, і ми віруємо, тому й говоримо,
14: знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Іісуса, воскресить через Іісуса і нас і поставить перед Собою з вами.
15: Бо все для вас, щоб щедрість благодаті в багатьох викликала ще більшу вдячність на славу Божу.
16: Тому ми не сумуємо; але якщо зовнішній наш чоловік і тліє, то внутрішній з дня на день оновлюється.
17: Бо короткочасне легке страждання наше викликає безмежну вічну славу,
18: коли ми дивимось не на видиме, а на невидиме: бо видиме тимчасове, а невидиме вічне.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 6
1: Ми ж, як співробітники, благаємо вас, щоб благодать Божу ви прийняли не марно.
2: Бо сказано: у сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі. Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння.
3: Ми нікому ні в чому не чинимо перешкоди, щоб не було обмовлене служіння,
4: але у всьому показуємо себе як служителі Божі, у великому терпінні, в бідах і нестатках, у тісних обставинах,
5: під ударами, в темницях, у вигнаннях, в трудах, у бдіннях, в постах,
6: у чистоті, в розсудливості, у великодушності, в благості, в Дусі Святому, в нелицемірній любові,
7: в слові істини, у силі Божій зі зброєю правди в правій і в лівій руці,
8: в честі і безчесті, при доганах і похвалах: нас називають обманщиками, але ми вірні;
9: ми невідомі, але нас впізнають; нас вважають померлими, але ось ми живі; нас карають, але ми не вмираємо;
10: нас засмучують, а ми завжди радіємо; ми бідні, але багатьох збагачуємо; ми нічого не маємо, але всім володіємо.
11: Уста наші відкриті до вас, корінфяни, серце наше розширене.
12: Вам не тісно в нас, але в серцях ваших тісно.
13: На рівну відплату,– кажу, як дітям,– будьте розширені і ви.
14: Не схиляйтесь під чуже ярмо з невірними, бо яке спілкування праведності з беззаконням? Що спільного в світла з темрявою?
15: Яка згода між Христом і Веліаром? Або яка співучасть вірного з невірним?
16: Яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви храм Бога живого, як сказав Бог: оселюся в них і буду ходити в них, і буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом.
17: І тому вийдіть з середовища їхнього і відділіться, говорить Господь, і не доторкайтесь до нечистого; і Я прийму вас.
18: І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками, говорить Господь Вседержитель.
← попередній розділнаступний розділ →