...

Святе Письмо

Друге послання до Коринфян

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: Я ж, Павел, котрий особисто між вами скромний, а заочно проти вас сміливий, переконую вас лагідністю й поблажливістю Христовою.
2: Прошу, щоб мені, коли прийду, не вдаватися до тієї рішучої сміливості, яку думаю вжити проти деяких, що думають про нас, ніби ми діємо за плоттю.
3: Бо ми, будучи в плоті, не по плоті воюємо.
4: Зброя нашого воювання не плотська, але сильна Богом на зруйнування твердинь: нею руйнуємо задуми
5: і всяке звеличування, що повстає проти пізнання Бога, і беремо в полон усякий помисел на послух Христу,
6: і готові покарати всілякий непослух, коли ваш послух виповниться.
7: Чи на особу ви дивитесь? Хто впевнений в собі, що він Христовий, той сам по собі суди, що, як він Христовий, так і ми Христові.
8: Бо коли б я і більше став хвалитися нашою владою, що Господь дав нам на будування, а не на руйнування ваше, то не був би у соромі.
9: Втім, хай не здається, що я залякую вас тільки посланнями.
10: Так як дехто говорить: у посланнях він суворий і сильний, а в особистій присутності слабкий, і мова його незначна,–
11: такий хай знає, що які ми на словах у посланнях заочно, такі самі і на ділі особисто.
12: Бо ми не сміємо рівняти або прирівнювати себе до тих, котрі самі себе виставляють: вони міряють себе самими собою та порівнюють себе з собою нерозумно.
13: А ми не будемо хвалитись безмірно, а в міру уділу, що призначив нам Бог, в таку міру, щоб досягти і до вас.
14: Бо ми не напружуємо себе як ті, що не досягли до вас, тому що ми досягли і до вас благовістям Христовим.
15: Ми не без міри хвалимось, не чужими трудами, але надіємось, що разом із зростанням віри вашої, ми збільшимо у вас уділ наш,
16: так щоб і дальше вас проповідувати Євангеліє, а не хвалитися готовим у чужому наділі.
17: Хто ж хвалиться, хай хвалиться в Господі (Ієр. 9,24).
18: Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь.
← попередній розділнаступний розділ →