Біблія українською мовою

Друга книга Параліпоменон

← попередній розділ

Розділ 36
1: І взяв народ землі Іоаха­за, сина Іосіїного, [і помазали йо­го] і поставили його царем, замість батька його, в Єрусалимі.
2: Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі. [Ім’я матері його— Амитал, дочка Єремії з Ловни. І зробив він лукаве перед Господом у всьому, що зробили батьки його. І закував його фараон Нехао в Девлафі, в землі Емафській, щоб не царювати йому в Єрусалимі.]
3: І скинув його цар Єгипетський в Єрусалимі [і привів його цар у Єгипет], і наклав на землю пені сто талантів срібла і талант золота.
4: І поставив цар Єгипетський над Юдеєю та Єрусалимом Єлиакима, брата його, і перемінив ім’я його на Іоакима, а Іоахаза, брата його, взяв Нехао і відвів його в Єгипет [і він помер там. І срібло і золото давав фараонові: тоді земля почала давати срібло за словом фараона, і кожен, за владою, вимагав срібла і золота від народу землі для данини фараонові Нехао].
5: Двадцяти п’яти років бувІоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі [ім’я матері його Зехора, дочка Нириєва з Ра­ми].­ І робив він неугодне в очах Господа Бога свого [в усьому, що робили бать­ки його. У дні його прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, на землю, і він служив йому три роки і відступив від нього. І послав Господь на них халдеїв і розбій­ників сирських, і розбійників моавитських, і синів Аммонових і самарійських, і відступили за словом цим,— за словом Господа вустами рабів Його, пророків. Утім, гнів Господа був на Іуді, щоб відкинути його від лиця Його, за всі гріхи Манассії, які він зробив, і за кров невинну, яку пролив Іоаким і наповнив Єрусалим невинною кров’ю. Але не захотів Господь викорінити їх].
6: Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вави­лонський, і закував його в кайдани, щоб відвести його у Вавилон.
7: І час­тину сосудів дому Господнього пе­ре­ніс Навуходоносор у Вавилон і поклав їх у капищі своєму у Вавилоні.
8: Інші справи Іоакима і мерзоти його, які він робив і які знайдені у ньому, описані в книзі царів ізраїль­ських і юдейських. [І спочив Іоаким з батьками своїми, і похований був у Ганозані з батьками своїми.] І став ца­­­рем Ієхонія, син його, замість нього.­
9: Вісімнадцяти років бувІєхонія, коли став царем, і три місяці і десять днів царював у Єрусалимі, і робив він неугодне в очах Господніх.
10: Через рік послав цар Навуходоносор і повелів взяти його у Вавилон разом з коштовними сосудами дому Господнього, і поставив царем над Юдеєю та Єрусалимом Седекію, брата його.
11: Двадцяти одного року бувСедекія, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі,
12: і робив він неугодне в очах Господа Бога свого. Він не смирився перед Єре­мією пророком, який пророкуваввід уст Господніх,
13: і відійшов від царя Навуходоносора, який взяв клятву з нього ім’ямБога,— і зробив твердою шию свою й озлобив серце своє до того, що не навернувся до Господа Бога Ізраїлевого.
14: Та й усі начальники над священиками і над народом багато грішили, наслідуючи всі мерзоти язичників, і осквернили дім Господа, який Він освятив у Єрусалимі.
15: І посилав до них Гос­подь Бог батьків їхніх, посланців Своїх від раннього ранку, бо Він жа­лів Свій народ і Свою оселю.
16: Але вони знущалися з посланого від Бога і зневажали слова Його, і ганьбили пророків Його, доки не зійшов гнів Господа на народ Його, так що не було йомупорятунку.
17: І Він навів на них царя Халдейського,— і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їх і не пощадив [ні Седекії,] ні юнака, ні дівчини, ні старця, ні сивоволосого: все віддав Богу руку його.
18: І всі сосуди дому Божого, великі і малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він у Вавилон.
19: І спалили дім Божий, і зруйнували стіну Єрусалима, і всі палаци його спалили вогнем, і всі коштовності його знищили.
20: І переселив він тих, що залишилися від меча, у Вавилон, і були вони рабами його і синів його, поки не зацарював цар Перський,
21: доки, на виконання слова Господнього, сказаноговустами Єремії, земля не відсвяткувала субот своїх. У всі дні запустіння вона суботствувала до виповнення сімдесяти років.
22: А в перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього, сказаного вустами Єремії, збудив­ Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово, і сказати:
23: так говорить Кир, цар Перський: усі царства землі дав мені Господь Бог небесний, і Він повелів мені побудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є з вас— з усього народу Його, [нехай буде] Господь Бог його з ним, і нехай він туди йде.
24: Молитва Манассии, царя иудейского, когда он содержался в плену в Вавилоне ^*
24: Господи Вседержителю, Боже отцев наших, Авраама и Исаака и Иакова, и семени их праведного,
25: сотворивший небо и землю со всем благолепием их, связавший море словом повеления Твоего, заключивший бездну и запечатавший ее страшным и славным именем Твоим, которого все боятся, и трепещут от лица силы Твоея, потому что никто не может устоять пред великолепием славы Твоея, и нестерпим гнев
26: прещения Твоего на грешников!
27: Но безмерна и неисследима милость обетования Твоего,
28: ибо Ты Господь вышний, благий, долготерпеливый и многомилостивый и кающийся о злобах человеческих. Ты, Господи, по множеству Твоей благости, обещал покаяние
29: и отпущение согрешившим Тебе, и множеством щедрот Твоих определил покаяние грешникам во спасение. Итак Ты, Господи, Боже праведных, не положил покаяния праведным
30: Аврааму и Исааку и Иакову, не согрешившим Тебе, но положил покаяние мне грешнику, потому что я согрешил паче числа песка морского.
31: Многочисленны беззакония мои, Господи, многочисленны беззакония мои, и я недостоин взирать и смотреть на высоту небесную от множества неправд моих. Я согбен многими железными узами,
32: так что не могу поднять головы моей, и нет мне отдохновения, потому что прогневал Тебя и сделал пред Тобою злое:
33: не исполнил воли Твоей, не сохранил повелений Твоих, поставил мерзости и умножил соблазны. И ныне преклоняю колени сердца моего, умоляя Тебя о благости.
34: Согрешил я, Господи, согрешил, и беззакония мои я знаю, но прошу, молясь Тебе: отпусти мне, Господи, отпусти мне, и не погуби меня с беззакониями моими и не осуди меня в преисподнюю. Ибо Ты Бог, Бог кающихся, и на мне яви всю благость Твою, спасши меня недостойного по великой милости Твоей, и буду прославлять Тебя во все дни жизни моей,
35: потому что Тебя славят все силы небесные, и Твоя слава во веки веков. Аминь