...

Святе Письмо

Перше послання до фессалонікійців (до солунян)

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 3
1: І тому, не стерпівши більше, ми захотіли залишитися в Афінах одні,
2: і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співучасника нашого в благовіствуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій,
3: щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося.
4: Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте.
5: Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатись про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник, і не став марним труд наш.
6: Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам'ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас,
7: то ми, при всій скорботі і потребі нашій, втішалися за вас, браття, заради вашої віри;
8: бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі.
9: Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим,
10: і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і доповнити те, чого не вистачило вірі вашій?
11: Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Іісус Христос хай направить шлях наш до вас.
12: А вас Господь хай сповнить і збагатить любов'ю один до одного і до всіх, якою ми сповнені до вас,
13: щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Іісуса Христа з усіма святими Його. Амінь.
← попередній розділнаступний розділ →