Біблія українською мовою

Перша книга Царств

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: Коли ж постарів Самуїл, то поставив синів своїх суддями над Ізраїлем.
2: Ім’я старшому синові його Іоїль, а ім’я другому синові його Авия; вони були суддями у Вирсавії.
3: Але сини його не ходили путями його, а ухилилися в користь і брали подарунки, і судили неправдиво.
4: І зібралися усі старійшини Ізраїля, і прийшли до Самуїла в Раму,
5: і сказали йому: ось, ти постарів, а сини твої не ходять путями твоїми; отже, постав над нами царя, щоб він судив нас, як в інших народів.
6: І не сподобалося слово це Самуїлу, коли вони сказали: дай нам царя, щоб він судив нас. І молився Самуїл Господу.
7: І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу народу в усьому, що вони говорять тобі; бо не тебе вони відкинули, але відкинули Мене, щоб Я не царював над ними;
8: як вони чинили з того дня, в який Я вивів їх з Єгипту, і до сьогодні, залишали Мене і служили іншим богам, так чинять вони з тобою;
9: отже, послухай голосу їх; тільки представ їм і оголоси їм права царя, який буде царювати над ними.
10: І переказав Самуїл усі слова Господа народу, який просив у нього царя,
11: і сказав: ось які будуть права царя, який буде царювати над вами: синів ваших він візь­ме і приставить їх до колісниць своїх і зробить вершниками своїми, і будуть вони бігати перед колісницями його;
12: і поставить їх у себе тисячоначальниками і п’ятдесятниками, і щоб вони обробляли поля його, і жали хліб його, і робили йому військову зброю і колісничне приладдя його;
13: і дочок ваших візьме, щоб вони робили масті, варили страву і пекли хліби;
14: і поля ваші і вино­градники й оливкові сади ваші кра­щі­ візьме, і віддасть слугам своїм;
15: і від посівів ваших і з виноградних садів ваших візьме десяту частину і віддасть євнухам своїм і слугам своїм;
16: і рабів ваших і рабинь ваших, і юнаків ваших кращих, і ослів ваших візьме й використає на свої справи;
17: від дрібної худоби ва­шої візьме десяту частину, і самі ви будете йому рабами;
18: і застогнете тоді від царя вашого, якого ви обрали собі; і не буде Господь відповідати вам тоді.
19: Але народ не погодив­ся послухатися голосу Самуїла, і сказав: ні, нехай цар буде над нами,
20: і ми будемо як інші народи: буде судити нас цар наш, і ходити пе­ред нами, і вести війни наші.
21: І ви­слухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господу.
22: І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу їх і постав їм царя. І сказав Самуїл ізраїльтянам: підіть кожен у своє місто.­