Перше послання Петра

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів'я,
2: як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння;
3: бо ви вкусили, що благий Господь.
4: Приступаючи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, коштовного,
5: і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, Іісусом Христом.
6: Бо сказано в Писанні: ось, Я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний; і віруючий в Нього не посоромиться (Іс. 28,16).
7: Отож Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним (Пс. 117,22), камінь спотикання і камінь спокуси,
8: об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й залишені.
9: А ви – рід вибраний, царственне священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати досконалості Того, Хто покликав вас з темряви в чудове Своє світло;
10: колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані (Ос. 2,23).
11: Улюблені! прошу вас, як пришельців і странників, уникати тілесних похотей, які повстають на душу,
12: і провадити доброчесне життя між язичниками, щоб вони за те, за що злословлять вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання.
13: Отож будьте покірні всякому людському начальству, заради Господа: чи цареві, як верховній владі,
14: чи правителям, як від нього посланих для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро,–
15: бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, примушували мовчати неуцтво нерозумних людей,–
16: як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.
17: Усіх шануйте, братерство любіть, Бога бійтесь, царя поважайте.
18: Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим,
19: бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, переносить скорботи, страждаючи несправедливо.
20: Бо що за похвала, якщо ви терпите, коли вас б'ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, терпите, це угодно Богові.
21: Бо ви до цього покликані, тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.
22: Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його (Іс. 53,9).
23: Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному.
24: Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на древо, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.
25: Бо ви були, як вівці заблудлі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших (Іс. 53,4–6).
1: Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів'я,
2: як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння;
3: бо ви вкусили, що благий Господь.
4: Приступаючи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, коштовного,
5: і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, Іісусом Христом.
6: Бо сказано в Писанні: ось, Я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний; і віруючий в Нього не посоромиться (Іс. 28,16).
7: Отож Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним (Пс. 117,22), камінь спотикання і камінь спокуси,
8: об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й залишені.
9: А ви – рід вибраний, царственне священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати досконалості Того, Хто покликав вас з темряви в чудове Своє світло;
10: колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані (Ос. 2,23).
11: Улюблені! прошу вас, як пришельців і странників, уникати тілесних похотей, які повстають на душу,
12: і провадити доброчесне життя між язичниками, щоб вони за те, за що злословлять вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання.
13: Отож будьте покірні всякому людському начальству, заради Господа: чи цареві, як верховній владі,
14: чи правителям, як від нього посланих для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро,–
15: бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, примушували мовчати неуцтво нерозумних людей,–
16: як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.
17: Усіх шануйте, братерство любіть, Бога бійтесь, царя поважайте.
18: Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим,
19: бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, переносить скорботи, страждаючи несправедливо.
20: Бо що за похвала, якщо ви терпите, коли вас б'ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, терпите, це угодно Богові.
21: Бо ви до цього покликані, тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.
22: Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його (Іс. 53,9).
23: Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному.
24: Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на древо, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.
25: Бо ви були, як вівці заблудлі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших (Іс. 53,4–6).
1: Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів'я,
2: як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння;
3: бо ви вкусили, що благий Господь.
4: Приступаючи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, коштовного,
5: і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, Іісусом Христом.
6: Бо сказано в Писанні: ось, Я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний; і віруючий в Нього не посоромиться (Іс. 28,16).
7: Отож Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним (Пс. 117,22), камінь спотикання і камінь спокуси,
8: об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й залишені.
9: А ви – рід вибраний, царственне священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати досконалості Того, Хто покликав вас з темряви в чудове Своє світло;
10: колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані (Ос. 2,23).
11: Улюблені! прошу вас, як пришельців і странників, уникати тілесних похотей, які повстають на душу,
12: і провадити доброчесне життя між язичниками, щоб вони за те, за що злословлять вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання.
13: Отож будьте покірні всякому людському начальству, заради Господа: чи цареві, як верховній владі,
14: чи правителям, як від нього посланих для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро,–
15: бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, примушували мовчати неуцтво нерозумних людей,–
16: як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.
17: Усіх шануйте, братерство любіть, Бога бійтесь, царя поважайте.
18: Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим,
19: бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, переносить скорботи, страждаючи несправедливо.
20: Бо що за похвала, якщо ви терпите, коли вас б'ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, терпите, це угодно Богові.
21: Бо ви до цього покликані, тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.
22: Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його (Іс. 53,9).
23: Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному.
24: Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на древо, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.
25: Бо ви були, як вівці заблудлі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших (Іс. 53,4–6).

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб ті з них, які не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались,
2: коли побачать ваше чисте, богобоязливе життя.
3: Хай буде прикрасою вашою не зовнішнє заплітання волосся, не золоте вбрання або пишність в одязі,
4: а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом.
5: Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам.
6: Так Сарра підкорялась Авраамові, називаючи його господарем. Ви – діти її, якщо робите добро і не лякаєтесь ніякого страху.
7: Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як з немічним сосудом, віддаючи їм честь, як співспадкоємицям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.
8: І, нарешті, будьте всі однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні, дружелюбні, смиренномудрі;
9: не платіть злом за зло або лихослів'ям за лихослів'я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликані, щоб успадкувати благословіння.
10: Бо, хто любить життя і хоче бачити добрі дні, той хай стримує язик свій від зла і уста свої від лукавих слів;
11: ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і прагни до нього,
12: бо очі Господні звернені до праведних, і вуха Його – до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло (щоб їх винищити із землі).
13: І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго?
14: Але коли ви і страждаєте за правду, ви блаженні; а страху їх не бійтеся і не тривожтеся.
15: Господа Бога святіть в серцях ваших; завжди будьте готові всякому, хто вимагає від вас відповіді про ваше уповання, дати відповідь з лагідністю і благоговінням.
16: Майте добру совість, щоб тим самим, за що лихословлять вас, як злочинців, були посоромлені ті, які ганьблять ваше добре життя в Христі.
17: Бо, якщо на те воля Божа, то краще постраждати за добрі діла, ніж за злі;
18: тому що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, праведник за неправедних, будучи умертвлений тілом, але оживши духом,
19: яким Він і тим духам, що перебували у темниці, зійшовши, проповідав,
20: які колись противилися Божому довготерпінню, що чекало їх за днів Ноя, коли будувався ковчег, у якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води.
21: Так і нас нині подібне цьому образу хрещення, не обмивання тілесної нечистоти, а обіцяння Богові доброї совісті, спасає воскресінням Іісуса Христа,
22: Котрий, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога і Котрому покорились Ангели і Власті і Сили.
1: Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб ті з них, які не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались,
2: коли побачать ваше чисте, богобоязливе життя.
3: Хай буде прикрасою вашою не зовнішнє заплітання волосся, не золоте вбрання або пишність в одязі,
4: а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом.
5: Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам.
6: Так Сарра підкорялась Авраамові, називаючи його господарем. Ви – діти її, якщо робите добро і не лякаєтесь ніякого страху.
7: Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як з немічним сосудом, віддаючи їм честь, як співспадкоємицям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.
8: І, нарешті, будьте всі однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні, дружелюбні, смиренномудрі;
9: не платіть злом за зло або лихослів'ям за лихослів'я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликані, щоб успадкувати благословіння.
10: Бо, хто любить життя і хоче бачити добрі дні, той хай стримує язик свій від зла і уста свої від лукавих слів;
11: ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і прагни до нього,
12: бо очі Господні звернені до праведних, і вуха Його – до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло (щоб їх винищити із землі).
13: І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго?
14: Але коли ви і страждаєте за правду, ви блаженні; а страху їх не бійтеся і не тривожтеся.
15: Господа Бога святіть в серцях ваших; завжди будьте готові всякому, хто вимагає від вас відповіді про ваше уповання, дати відповідь з лагідністю і благоговінням.
16: Майте добру совість, щоб тим самим, за що лихословлять вас, як злочинців, були посоромлені ті, які ганьблять ваше добре життя в Христі.
17: Бо, якщо на те воля Божа, то краще постраждати за добрі діла, ніж за злі;
18: тому що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, праведник за неправедних, будучи умертвлений тілом, але оживши духом,
19: яким Він і тим духам, що перебували у темниці, зійшовши, проповідав,
20: які колись противилися Божому довготерпінню, що чекало їх за днів Ноя, коли будувався ковчег, у якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води.
21: Так і нас нині подібне цьому образу хрещення, не обмивання тілесної нечистоти, а обіцяння Богові доброї совісті, спасає воскресінням Іісуса Христа,
22: Котрий, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога і Котрому покорились Ангели і Власті і Сили.