Біблія українською мовою

Перша книга Маккавеїв

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: У ті дні повстав Маттафія, син Іоана, сина Симеонового, священик із синів Іоарива з Єрусалима; жив він у Модині.
2: У нього було п’ять синів: Іоан, прозваний Гаддисом,
3: Симон, прозваний Фассі,
4: Іуда, про­званий Маккавеєм,
5: Єлеазар, наз­ва­ний Авараном, Іонафан, прозваний Апфусом.
6: Бачачи богохульства, які відбувалися в Юдеї та Єрусалимі,
7: він сказав: горе мені! для чого народився я бачити руйнування народу мого і руйнування святого міста і залишатися тут, коли він відданий до рук ворогів і святилище— до рук чужих?
8: Храм його зробився, як муж безславний,
9: дорогоцінні сосуди його віднесені у полон, немовлята його побиті на вулицях, юнаки його упаливід меча ворога.
10: Який народ не займав царства його і не оволодівав здобутками його?
11: Усі прикраси його забрані; з вільного він зробився рабом.
12: І ось святині наші, і краса наша, і слава наша спорожніли, і язичники осквернили їх.
13: Для чого нам ще жити?
14: І роздер­ли Маттафія і сини його одяг свій, і одяглися у веретища, і гірко плакали.
15: І прийшли від царя у місто Модин ті, що примушували до відступництва, щоб приносити жертви.
16: І багато хто з Ізраїля пристав до них; а Маттафія і сини його устояли.
17: І відповіли ті, що прийшли від царя, і сказали Маттафії: ти вождь, ти славний і великий у цьому місті і маєш опору в синах і братах.
18: Отже, приступи тепер перший, і виконай повеління царя, як зробили це всі народи і мужі юдейські і ті, що зали­шилися в Єрусалимі, і будеш ти і дім твій у числі друзів царських, і ти і сини твої будете вшановані і сріблом, і золотом, і багатьма дарами.
19: І відповів Маттафія і сказав гучним голосом: якщо і всі народи в об­ласті царства царя послухають його і відступлять кожен від богослужіння батьків своїх, і погодяться з повеліннями його,
20: то я і сини мої і брати мої будемо чинити за завітом батьків наших.
21: Помилуй нас Бог, щоб залишити закон і постанови!
22: Не послухаємо ми слів царя, щоб відступити нам від нашого богослужіння праворуч або ліворуч.
23: Коли закінчив він говорити ці слова, підійшов муж юдеянин перед очима усіх, щоб принести за повелінням царя ідольську жертву на жертовни­ку, який був у Модині.
24: Побачивши­ це, Маттафія возревнував, і затремтіли нутрощі його, і запалала лють його за закон, і він, підбігши, убив його біля жертовника.
25: І в той же час убив мужа царського, який примушував приносити жертву, і зруйнував жертовник.
26: І возревнував він за закон, як це зробили Финеєс із Замврієм, сином Салома.
27: І викликнув Маттафія у місті гучним голосом: усякий, хто рев­нує за закон­ і стоїть у завіті, нехай йде слідом за мною!
28: І втік сам і сини його у гори, залишивши все, що мали у місті.
29: Тоді багато (*людей), відданих прав­ді і закону, пішли в пустелю і залишалися там,
30: самі і сини їхні, і дружини їхні, і худоба їхня, тому що примножилися­ біди їхні.
31: І сповіщено було мужам царським і війську, яке знаходилося­ в Єрусалимі, місті Давидовому, що де­­які мужі, порушивши царське повеління, пішли у таємні місця у пус­телю.
32: І погналися за ними у ве­­ли­кій кількості і, наздогнавши їх, ополчилися, і вишикувалися до бит­ви­ проти них у день суботній,
33: і сказали їм: тепер ще можна; виходь­те і зробіть за словом царя, і залишитеся живими.
34: Але вони відповіли: не вийдемо і не зробимо за словом ца­ря, не осквер­нимо дня суботнього.
35: Тоді поспішили почати битву проти них.
36: Але вони не відповідали їм, ні навіть ка­меня не кинули на них, ані загородили таємних сховищ своїх,
37: і сказали: ми всі помремо у невинності нашій; небо і земля свідки за нас, що ви несправедливо губите нас.
38: Нападали на них по суботах, і по­мерло їх, і дружин їхніх, і дітей їхніх з худобою їхньою, до тисячі душ.
39: Коли дізналися про це Маттафія і друзі його, гірко плакали за ними;
40: і говорили одне одному: якщо всі ми будемо чинити так, як чинили ці брати наші, і не будемо битися з язич­никами за життя наше і постанови наші, то вони скоро знищать нас із землі.
41: І вирішили вони у той день і сказали: хто б не пішов на війну проти нас у день суботній, будемо би­тися проти нього, щоб нам не помер­ти всім, як померли брати наші в по­таємних сховищах.
42: Тоді зібралося до них багато юдеїв, міцних силою в Ізраїлі, всі вірні закону.­
43: І всі, що втекли від біди, приєдналися до них і стали підкріпленням для них.
44: Так склали вони військо й уражали у гніві своєму нечестивих і у люті своїй мужів беззаконних; інші ж біг­ли для порятунку до язичників.
45: І об­­хо­дили навколо Маттафія і друзі його, і руйнували жертовники,
46: і безбоязно обрізували необрізаних дітей, скільки знаходили у межах ізраїльських,
47: і пе­реслідували синів гордині, і справа успішно йшла у руках їхніх.
48: Так захищали вони закон від руки язичників і від руки царів і не дали торжествувати грішникові.
49: Наблизилися дні смерти Маттафії, і він сказав синам своїм: нині посилилися гордість і випробування, нині час перевороту і гнів люті.
50: Отже, діти, ревнуйте за закон і від­дайте життя ваше за завіт батьків наших.
51: Згадайте про діла батьків наших, які вони зробили у часи свої, і ви придбаєте велику славу і вічне ім’я.
52: Авраам чи не у спокусі зна­йдений був вірним? і це було постав­лено йому у праведність.
53: Йосиф у стисненому становищі своєму зберіг заповідь і зробився володарем Єгип­ту.
54: Финеєс, батько наш, за те, що возревнував ревністю, одержав завіт вічного священства.
55: Ісус за ви­конання слова став суддею над Ізраїлем.
56: Халев за свідчення перед зібранням одержав у спадщину землю.
57: Давид за своє милосердя успадкував престіл царства навіки.
58: Ілля за велику ревність щодо закону взятий навіть на небо.
59: Ананія, Азарія, Мисаїл вірою спаслися від полум’я.
60: Даниїл за свою невинність був урятований від щелеп левів.
61: Отже, пригадуйте від роду до роду, що всі, які надіялися на Нього, не знеможуть.
62: Не бійтеся слів чоловіка грішного, бо слава його пе­ретвориться на гній і черву.
63: Сьогодні він підноситься, а завтра не знайдуть його, бо він перетворився на прах свій, і задум його загинув.
64: Але ви, діти мої, кріпіться і мужньо стійте у законі, бо через нього ви прославитесь.
65: Ось— Симон, брат ваш: знаю, що він— муж ради, слухайтеся його в усі дні; він буде вам замість батька.
66: А Іуда Маккавей, міцний силою від юности своєї, нехай буде у вас начальником війська, і буде вести війну з народами.
67: Отже, зберіть до себе всіх виконавців закону і мстіться за обра́зи народу вашого;
68: віддайте воздаяння язичникам і будьте уважні до повелінь закону.
69: І благословив їх і відійшов до батьків своїх.
70: Помер же він на сто сорок шостому році; і сини його поховали його у гробі бать­ків своїх у Модині, і весь Ізраїль оп­лакував його гірким плачем.