Перше послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Є вірна чутка, що у вас з'явилося блудодіяння і притому таке блудодіяння, якого не чути навіть у язичників, що хтось за жінку має жінку батька свого.
2: І ви загордилися, замість того, щоб краще плакати, і того, хто вчинив таке, вилучити з середовища вашого.
3: А я, будучи відсутній тілом, але присутній духом, уже вирішив, ніби знаходячись у вас: того, хто вчинив таке діло,
4: у зібранні вашому, в ім'я Господа нашого Іісуса Христа разом з моїм духом, силою Господа нашого Іісуса Христа,
5: віддати сатані на виснаження плоті, щоб дух спасся в день Господа нашого Іісуса Христа.
6: Нічим вам хвалитися. Хіба не знаєте, що мала закваска заквашує все тісто?
7: Отож очистіть стару закваску, щоб бути вам новим тістом, бо ви – безквасні, адже Пасха наша, Христос, закланий за нас.
8: Тому будемо святкувати не зі старою закваскою, не із закваскою злоби та лукавства, а з опрісноками чистоти і істини.
9: Я писав вам у посланні – не знатися з блудниками;
10: проте, не взагалі з блудниками світу цього, або лихварями, або крадіями, або ідолослужителями, бо інакше треба було б вам вийти із світу цього.
11: Нині ж писав вам, щоб ви не єдналися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником або лихварем, або ідолослужителем, або лихословцем, або п'яницею, чи крадієм; з таким навіть і не їсти разом.
12: Бо що мені судити і зовнішніх? Хіба не внутрішніх ви судите?
13: А зовнішніх судить Бог. Отже, вилучіть розпутного від вас самих.
1: Є вірна чутка, що у вас з'явилося блудодіяння і притому таке блудодіяння, якого не чути навіть у язичників, що хтось за жінку має жінку батька свого.
2: І ви загордилися, замість того, щоб краще плакати, і того, хто вчинив таке, вилучити з середовища вашого.
3: А я, будучи відсутній тілом, але присутній духом, уже вирішив, ніби знаходячись у вас: того, хто вчинив таке діло,
4: у зібранні вашому, в ім'я Господа нашого Іісуса Христа разом з моїм духом, силою Господа нашого Іісуса Христа,
5: віддати сатані на виснаження плоті, щоб дух спасся в день Господа нашого Іісуса Христа.
6: Нічим вам хвалитися. Хіба не знаєте, що мала закваска заквашує все тісто?
7: Отож очистіть стару закваску, щоб бути вам новим тістом, бо ви – безквасні, адже Пасха наша, Христос, закланий за нас.
8: Тому будемо святкувати не зі старою закваскою, не із закваскою злоби та лукавства, а з опрісноками чистоти і істини.
9: Я писав вам у посланні – не знатися з блудниками;
10: проте, не взагалі з блудниками світу цього, або лихварями, або крадіями, або ідолослужителями, бо інакше треба було б вам вийти із світу цього.
11: Нині ж писав вам, щоб ви не єдналися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником або лихварем, або ідолослужителем, або лихословцем, або п'яницею, чи крадієм; з таким навіть і не їсти разом.
12: Бо що мені судити і зовнішніх? Хіба не внутрішніх ви судите?
13: А зовнішніх судить Бог. Отже, вилучіть розпутного від вас самих.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: Як сміє хто з вас, маючи справу з іншим, судитися у нечестивих, а не у святих?
2: Хіба не знаєте, що святі судитимуть світ? Якщо ж світ буде судимий вами, то невже недостойні ви судити маловажні справи?
3: Хіба не знаєте, що ми будемо судити ангелів, чи не тим більше справи житейські?
4: А ви, коли судитесь у житейських справах, поставляєте своїми суддями таких, які в церкві нічого не значать.
5: На сором вам кажу: невже нема серед вас ні одного розумного, який міг би розсудити справи між братами своїми?
6: Але брат з братом судиться, та ще й перед невірними.
7: І те вже зовсім принизливо для вас, що ви судитесь між собою. Чи не краще б вам залишатися скривдженими? чи не краще б вам терпіти нестатки?
8: Але ви самі кривдите і віднімаєте, та ще й у братів.
9: Чи не знаєте, що неправедні Царства Божого не успадкують? Не обманюйтесь: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні малакії, ні мужоложники,
10: ні злодії, ні лихварі, ні п'яниці, ні лихословці, ні крадії – Царства Божого не успадкують.
11: І такими були деякі з вас; але обмилися, але освятилися, але виправдалися іменем Господа нашого Іісуса Христа і Духом Бога нашого.
12: Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та ніщо не повинно володіти мною.
13: Їжа для черева, і черево для їжі; але Бог знищить і те і друге. Тіло ж не для блуду, а для Господа, і Господь для тіла.
14: Бог воскресив Господа, воскресить і нас силою Своєю.
15: Хіба не знаєте, що тіла ваші є члени Христові? Отож чи візьму члени Христові, щоб зробити їх членами блудниці? Зовсім ні!
16: Чи не знаєте, що той, хто з'єднується з блудницею, стає одним тілом з нею? бо сказано: двоє будуть одна плоть (Бут. 2,24).
17: А хто з'єднується з Господом, той є один дух з Господом.
18: Уникайте блудодіяння; всякий гріх, що його чинить людина, є поза тілом, а блудник проти власного тіла грішить.
19: Хіба не знаєте, що тіла ваші є храм Святого Духа, Котрий живе у вас і Якого ви маєте від Бога, і ви не свої?
20: Бо ви куплені дорогою ціною. Тому прославляйте Бога і в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 13
1: Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я – мідь, що дзвенить, або кімвал, що бринчить.
2: Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любові не маю, – то я ніщо.
3: І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені в тому ніякої користі.
4: Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не гордиться,
5: не безчинствує, не шукає свого, не роздратовується, не мислить зла,
6: не радіє неправді, а радіє істині;
7: усе покриває, всьому вірить, всього надіється, все переносить.
8: Любов ніколи не перестає, хоч і пророцтва припиняться, і мови замовкнуть, і знання зникне.
9: Бо ми частково знаємо і частково пророкуємо;
10: коли ж настане досконале, тоді часткове припиниться.
11: Коли я був дитиною, то як дитина говорив, як дитина міркував, як дитина роздумував; а коли став мужем, тоді відкинув дитяче.
12: Тепер ми бачимо ніби крізь потьмарене скло, здогадно, тоді ж лицем до лиця; тепер я знаю частково, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний.
13: А тепер перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов.