Перше послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Отож кожен повинен розуміти нас як служителів Христових і домобудівничих таїн Божих.
2: Від будівничих же вимагається, щоб кожний був вірним.
3: Для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять інші люди; я і сам не суджу про себе.
4: Бо хоч я і нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь.
5: Тому не судіть ніяк передчасно, аж доки не прийде Господь, Котрий освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога.
6: Це, браття, я приклав до себе і Аполлоса заради вас, щоб ви навчились від нас не мудрувати зверх того, що написано, та не величалися один перед одним.
7: Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?
8: Ви вже переситились, ви вже збагатились, ви почали царювати без нас; о, якби ви справді царювали, щоб і нам з вами царювати!
9: Бо я думаю, що нам, посланникам останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми стали позорищем світові, Ангелам і людям.
10: Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті.
11: Навіть донині терпимо голод і спрагу, і наготу і побої, і поневіряємось,
12: і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо;
13: ганьблять нас, ми молимось; ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині.
14: Це пишу не для того, щоб вас посоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених,
15: бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Іісусі благовістям.
16: Тому благаю вас: подібні мені будьте, як я Христу.
17: Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христі, як я навчаю скрізь, у всякій церкві.
18: Бо через те, що я не йду до вас, деякі у вас загордилися;
19: але я скоро до вас прийду, якщо угодно буде Господу, і перевірю не слова тих, що загордилися, а силу,
20: бо царство Боже не в слові, а в силі.
21: Чого ви хочете? з жезлом прийти до вас, чи з любов'ю і духом лагідності?

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Є вірна чутка, що у вас з'явилося блудодіяння і притому таке блудодіяння, якого не чути навіть у язичників, що хтось за жінку має жінку батька свого.
2: І ви загордилися, замість того, щоб краще плакати, і того, хто вчинив таке, вилучити з середовища вашого.
3: А я, будучи відсутній тілом, але присутній духом, уже вирішив, ніби знаходячись у вас: того, хто вчинив таке діло,
4: у зібранні вашому, в ім'я Господа нашого Іісуса Христа разом з моїм духом, силою Господа нашого Іісуса Христа,
5: віддати сатані на виснаження плоті, щоб дух спасся в день Господа нашого Іісуса Христа.
6: Нічим вам хвалитися. Хіба не знаєте, що мала закваска заквашує все тісто?
7: Отож очистіть стару закваску, щоб бути вам новим тістом, бо ви – безквасні, адже Пасха наша, Христос, закланий за нас.
8: Тому будемо святкувати не зі старою закваскою, не із закваскою злоби та лукавства, а з опрісноками чистоти і істини.
9: Я писав вам у посланні – не знатися з блудниками;
10: проте, не взагалі з блудниками світу цього, або лихварями, або крадіями, або ідолослужителями, бо інакше треба було б вам вийти із світу цього.
11: Нині ж писав вам, щоб ви не єдналися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником або лихварем, або ідолослужителем, або лихословцем, або п'яницею, чи крадієм; з таким навіть і не їсти разом.
12: Бо що мені судити і зовнішніх? Хіба не внутрішніх ви судите?
13: А зовнішніх судить Бог. Отже, вилучіть розпутного від вас самих.