Перше послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: І я, браття, не міг з вами говорити як з духовними, але як з плотськими, як з немовлятами у Христі.
2: Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви були ще не в силах, і зараз ще не в силах,
3: бо ви ще плотські. Якщо між вами заздрощі, суперечки і незгоди, то хіба ви не плотські? і чи не за людським звичаєм живете?
4: Бо коли хтось говорить: я – Павлів, а другий: я – Аполлосів, то хіба не плотські ви?
5: Хто такий Павел? хто Аполлос? Вони тільки служителі, через яких ви увірували, і до того ж як кожному дав Господь.
6: Я насадив, Аполлос поливав, а зростив Бог;
7: а тому і хто насаджує і хто поливає є ніщо, а все Бог, Котрий вирощує.
8: Хто ж насаджує і поливає є одне; але кожний одержить свою нагороду за свій труд.
9: Бо ми співробітники у Бога, а ви Божа нива, Божа будова.
10: Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий будівник, поклав основу, а інший будує на ній; але хай кожний пильнує, як він будує.
11: Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, яка є Іісус Христос.
12: Чи будує хто на цій основі із золота, срібла, дорогоцінних каменів, дерева, сіна, соломи,–
13: діло кожного виявиться; бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно є.
14: У кого діло, яке він будував, устоїть, той одержить нагороду.
15: А в кого діло згорить, той зазнає втрати; а втім сам спасеться, але так, ніби з вогню.
16: Хіба ж не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?
17: Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм – ви.
18: Ніхто не обманюй самого себе. Якщо хто з вас думає бути мудрим у віці цьому, той будь безумним, щоб бути мудрим.
19: Бо мудрість світу цього є безумство перед Богом, як написано: Він уловлює мудрих у лукавстві їхньому (Іов. 5,13).
20: І ще: Господь знає міркування мудреців, що вони суєтні (Пс. 93,11).
21: Отож ніхто не хвались людьми, бо все ваше:
22: чи Павел, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи сучасне, чи майбутнє,– все ваше;
23: ви ж – Христові, а Христос – Божий.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: Нагадую вам, браття, Євангеліє, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися,
2: яким і спасаєтеся, якщо додержуєтесь того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували.
3: Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням,
4: і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням,
5: і що явився Кифі, потім дванадцятьом;
6: потім явився більш ніж п'ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли;
7: потім явився Якову, також усім Апостолам;
8: а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові.
9: Бо я найменший з Апостолів, і недостойний зватися Апостолом, тому що гонив Церкву Божу.
10: Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, і потрудився я більше за них усіх: а втім, не я, а благодать Божа, яка зі мною.
11: Проте, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.
12: Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же деякі з вас говорять, що нема воскресіння мертвих?
13: Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14: А якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша.
15: Крім цього, ми були б лжесвідками про Бога, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Котрого Він не воскрешав, якщо мертві не воскресають;
16: бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
17: А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших.
18: Тому і ті, що вмерли в Христі, загинули.
19: І якщо ми тільки в цьому житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей.
20: Але Христос воскрес з мертвих, первенець серед померлих.
21: Бо, як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих.
22: Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть,
23: кожний у своєму порядку: первенець Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його.
24: А потім кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли скасує всяке начальство, і всяку владу і силу,
25: бо Йому належить царствувати, доки не покладе всіх ворогів під ноги Свої.
26: Останній же ворог знищиться – смерть,
27: бо все покорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що крім Того, Котрий покорив Йому все.
28: Коли ж покорить Йому все, тоді і Сам Син покориться Тому, Хто покорив Йому все, щоб Бог був все у всьому.
29: Інакше, що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо і хрестяться для мертвих?
30: Навіщо і ми повсякчас наражаємось на небезпеки?
31: Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Іісусі, Господі нашому.
32: Коли я боровся із звірами в Єфесі, то, з людського погляду, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо!
33: Не обманюйтесь: лихе товариство псує добрі звичаї.
34: Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога.
35: Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертві? і в якому тілі прийдуть?
36: Безрозсудний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.
37: І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне, чи якесь інше;
38: але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожній зернині своє тіло.
39: Не всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів.
40: Є тіла небесні і є тіла земні; та інша слава небесних, інша земних.
41: Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі.
42: Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетлінні;
43: сіється в приниженні, встає у славі; сіється в немочі, встає у силі;
44: сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, є тіло духовне.
45: Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою (Бут. 2,7), а останній Адам є дух животворящий.
46: Але не духовне перше, а душевне, потім духовне.
47: Перший чоловік – із землі, земний; другий чоловік – Господь з неба.
48: Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49: І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного.
50: Але скажу вам, браття, що плоть і кров успадкувати Царства Божого не можуть, і тління не успадкує нетління.
51: Ось кажу вам тайну: не всі ми помремо, але всі змінимось
52: раптом, в одну мить, при останній трубі; бо затрубить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось.
53: Бо тлінному цьому належить одягнутись у нетління, і смертному цьому одягнутись у безсмертя.
54: Коли ж тлінне це вдягнеться в нетління і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: поглинута смерть перемогою (Іс. 25,8).
55: Смерть! де твоє жало? пекло! де твоя перемога? (Ос. 13,14).
56: Жало ж смерті – гріх; а сила гріха – закон.
57: Дяка Богові, Котрий дав нам перемогу Господом нашим Іісусом Христом.
58: Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом.