Святе Письмо

Перше послання до Коринфян

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 2
1: І коли я приходив до вас, браття, приходив провіщати вам свідчення Боже не пишномовним словом або мудрістю,
2: бо я розсудив бути серед вас не знаючим нічого, крім Іісуса Христа, і то розп'ятого,
3: і був я у вас у немощі і в страсі, і у великому трепеті.
4: І слово моє і проповідь моя не в переконливих словах людської мудрості, а в явленні духа і сили,
5: щоб віра ваша утверджувалась не на мудрості людській, а на силі Божій.
6: Мудрість же ми проповідуємо між досконалими, але мудрість не віку цього і не володарів віку цього скороминущих;
7: а проповідуємо премудрість Божу, таємну, приховану, яку призначив Бог раніше віків для слави нашої,
8: якої ніхто з князів віку цього не пізнав; бо якби пізнали, то не розп'яли б Господа слави.
9: Але, як написано: не бачило того око і вухо не чуло, і на серце людині не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його (Іс. 64,4).
10: Нам же Бог відкрив це Духом Своїм; бо Дух все проникає, і глибини Божі.
11: Бо хто з людей знає, що є в людині, крім духа людського, який живе в ній? Так і Божого ніхто не знає, крім Духа Божого.
12: Ми ж прийняли не духа світу цього, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам від Бога,
13: що і сповіщаємо не від людської мудрості вивченими словами, а вивченими від Духа Святого, духовне розмислюючи з духовними.
14: Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може розуміти, тому що про це треба судити духовно.
15: Духовний же судить про все, а про нього ніхто не може судити.
16: Бо хто пізнав розум Господній, щоб міг пояснити його? А ми маємо розум Христовий.
← попередній розділнаступний розділ →