Перше послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: Будьте послідовниками мені, як я Христу.
2: Хвалю вас, браття, що все моє пам'ятаєте і дотримуєте передання так, як я передав вам.
3: Хочу також, щоб ви знали, що всякому чоловікові глава Христос; глава жінці – чоловік, а глава Христу – Бог.
4: Кожний чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, осоромлює свою голову.
5: І кожна жінка, яка молиться або пророкує з непокритою головою, осоромлює свою голову, бо це те саме, якби вона була острижена.
6: Бо якщо жінка не хоче покриватися, то хай і стрижеться; а якщо жінці соромно бути остриженій чи оббритій, хай покривається.
7: Отож чоловік не повинен покривати голову, бо він є образ і слава Божа; а жінка є слава чоловіка.
8: Бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка;
9: і не чоловік створений для жінки, а жінка для чоловіка.
10: Тому жінка і повинна мати на голові своїй знак влади над нею, заради Ангелів.
11: А втім ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка, в Господі.
12: Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; все ж – від Бога.
13: Розсудіть самі: чи личить жінці молитися Богові з непокритою головою?
14: Чи не сама природа вчить вас, що коли чоловік ростить волосся, то це для нього безчестя,
15: але коли жінка ростить волосся, це для неї честь, бо волосся дане їй замість покривала?
16: Коли б хтось захотів сперечатися, то ми не маємо такого звичаю, ні церкви Божі.
17: Але, пропонуючи це, не хвалю вас, що збираєтесь ви не на краще, а на гірше.
18: Бо, по-перше, чую, що коли ви сходитесь до церкви, між вами бувають розділення, чому частково і вірю.
19: Бо повинна бути між вами і розбіжність думок, щоб виявились серед вас вмілі.
20: Далі, ви збираєтесь разом не так, як для споживання вечері Господньої;
21: бо кожний спішить раніше від інших їсти свою їжу, так що один лишається голодний, а інший упивається.
22: Хіба у вас нема домів для того, щоб їсти й пити? Чи зневажаєте Церкву Божу і принижуєте бідних? Що сказати вам? чи похвалити вас за це? Не похвалю.
23: Бо я від Господа прийняв те, що і вам передав, що Господь Іісус в ту ніч, коли був зраджений, взяв хліб,
24: і, воздавши хвалу, переломив і сказав: прийміть, їжте, це є Тіло Моє, яке за вас ламається; це творіть на спомин про Мене.
25: Також і чашу після вечері, і промовив: ця чаша є новий завіт у Моїй Крові; це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене.
26: Бо кожного разу, коли ви їсте хліб цей і п'єте чашу цю, смерть Господню сповіщаєте, доки Він прийде.
27: Тому-то, хто їстиме хліб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде проти Тіла і Крові Господньої.
28: Хай же випробовує себе людина, і так хай їсть від хліба цього і п'є від чаші цієї.
29: Бо хто їсть і п'є недостойно, той їсть і п'є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє.
30: Через це багато з вас немічних і недужих і чимало вмирає.
31: Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі.
32: Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом.
33: Тому, браття мої, коли сходитесь на вечерю, чекайте один одного.
34: А коли хто голодний, то хай їсть вдома, щоб ви збиралися не на осудження. Інше ж влаштую, коли прийду.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: Нагадую вам, браття, Євангеліє, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися,
2: яким і спасаєтеся, якщо додержуєтесь того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували.
3: Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням,
4: і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням,
5: і що явився Кифі, потім дванадцятьом;
6: потім явився більш ніж п'ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли;
7: потім явився Якову, також усім Апостолам;
8: а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові.
9: Бо я найменший з Апостолів, і недостойний зватися Апостолом, тому що гонив Церкву Божу.
10: Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, і потрудився я більше за них усіх: а втім, не я, а благодать Божа, яка зі мною.
11: Проте, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.
12: Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же деякі з вас говорять, що нема воскресіння мертвих?
13: Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14: А якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша.
15: Крім цього, ми були б лжесвідками про Бога, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Котрого Він не воскрешав, якщо мертві не воскресають;
16: бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
17: А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших.
18: Тому і ті, що вмерли в Христі, загинули.
19: І якщо ми тільки в цьому житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей.
20: Але Христос воскрес з мертвих, первенець серед померлих.
21: Бо, як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих.
22: Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть,
23: кожний у своєму порядку: первенець Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його.
24: А потім кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли скасує всяке начальство, і всяку владу і силу,
25: бо Йому належить царствувати, доки не покладе всіх ворогів під ноги Свої.
26: Останній же ворог знищиться – смерть,
27: бо все покорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що крім Того, Котрий покорив Йому все.
28: Коли ж покорить Йому все, тоді і Сам Син покориться Тому, Хто покорив Йому все, щоб Бог був все у всьому.
29: Інакше, що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо і хрестяться для мертвих?
30: Навіщо і ми повсякчас наражаємось на небезпеки?
31: Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Іісусі, Господі нашому.
32: Коли я боровся із звірами в Єфесі, то, з людського погляду, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо!
33: Не обманюйтесь: лихе товариство псує добрі звичаї.
34: Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога.
35: Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертві? і в якому тілі прийдуть?
36: Безрозсудний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.
37: І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне, чи якесь інше;
38: але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожній зернині своє тіло.
39: Не всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів.
40: Є тіла небесні і є тіла земні; та інша слава небесних, інша земних.
41: Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі.
42: Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетлінні;
43: сіється в приниженні, встає у славі; сіється в немочі, встає у силі;
44: сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, є тіло духовне.
45: Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою (Бут. 2,7), а останній Адам є дух животворящий.
46: Але не духовне перше, а душевне, потім духовне.
47: Перший чоловік – із землі, земний; другий чоловік – Господь з неба.
48: Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49: І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного.
50: Але скажу вам, браття, що плоть і кров успадкувати Царства Божого не можуть, і тління не успадкує нетління.
51: Ось кажу вам тайну: не всі ми помремо, але всі змінимось
52: раптом, в одну мить, при останній трубі; бо затрубить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось.
53: Бо тлінному цьому належить одягнутись у нетління, і смертному цьому одягнутись у безсмертя.
54: Коли ж тлінне це вдягнеться в нетління і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: поглинута смерть перемогою (Іс. 25,8).
55: Смерть! де твоє жало? пекло! де твоя перемога? (Ос. 13,14).
56: Жало ж смерті – гріх; а сила гріха – закон.
57: Дяка Богові, Котрий дав нам перемогу Господом нашим Іісусом Христом.
58: Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом.