Перше послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Не хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море;
2: і всі хрестилися в Мойсея в хмарі і в морі;
3: і всі споживали ту саму духовну їжу;
4: і всі пили те саме духовне пиття, бо пили із духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.
5: Та не про багатьох з них благоволив Бог, тому вони загинули в пустині.
6: А це були образи для нас, щоб ми не були похотливі до злого, як були похотливі вони.
7: Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: люди сіли їсти й пити, і встали, щоб грати (Вих. 32,6).
8: Не станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі (Чис. 25,1,9).
9: Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій (Чис. 21,6).
10: Не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від губителя (Чис. 14,37).
11: Усе це сталося з ними як образ, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків.
12: Тому, хто думає, що він стоїть, хай бережеться, щоб не впасти.
13: Вас спіткала спокуса не інша, тільки людська; і вірний Бог, Котрий не попустить вам, щоб ви були спокушені над силу, але в час спокушування дасть і полегшення, щоб ви могли перенести.
14: Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння.
15: Я кажу вам як розумним: самі розсудіть те, про що говорю.
16: Чаша благословіння, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крові Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?
17: Один хліб, і нас багато одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба.
18: Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника?
19: Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська що-небудь значить?
20: Ні, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами.
21: Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.
22: Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Нього?
23: Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає.
24: Хай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього.
25: Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісті;
26: бо Господня земля і те, що наповнює її (Пс. 23,1).
27: Якщо хтось з невірних запросить вас, і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісті.
28: Але якщо хтось скаже вам: це ідоложертовне,– то не їжте заради того, хто сказав вам і заради совісті. Бо Господня земля і те, що наповнює її.
29: А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо для чого моїй свободі бути судимою чужою совістю?
30: Якщо я з вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую?
31: Отже, чи ви їсте, чи п'єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу.
32: Не подавайте спокуси ні іудеям, ні еллінам, ні церкві Божій,
33: тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користі, а користі багатьох, щоб вони спаслися.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: Не хочу, браття, щоб ви не знали і про дари духовні.
2: Знаєте, що коли ви були язичниками, то ходили до ідолів безмовних, ніби вас вели.
3: Тому кажу вам, що ніхто з тих, хто говорить Духом Божим, не скаже анафеми на Іісуса, і ніхто не може назвати Іісуса Господом, як тільки через Духа Святого.
4: Дари різні, а Дух один і той же;
5: і служіння різні, а Господь один і той же;
6: і діяння різні, а Бог один і той же, Котрий творить все у всіх.
7: Але кожному дається виявлення Духа на користь.
8: Одному дається Духом слово мудрості, іншому – слово знання, тим же Духом;
9: іншому – віра, тим же Духом; іншому – дари зцілення, тим же Духом;
10: іншому – творення чудес, іншому – пророцтво, іншому – розпізнавання духів, іншому – різні мови, іншому – тлумачення мов.
11: Усе це творить один і той же Дух, наділяючи кожному окремо, як Йому угодно.
12: Бо, як тіло одне, але має багато членів, і всі члени одного тіла, хоч їх і багато, утворюють одне тіло,– так і Христос.
13: Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло, іудеї чи елліни, раби чи вільні, і всі одним Духом напоєні.
14: Тіло ж не з одного члена, а з багатьох.
15: Якщо нога скаже: я не належу до тіла, бо я не рука, то невже через це вона не належить до тіла?
16: І якщо вухо скаже: я не належу до тіла, бо я не око, то невже через це воно не належить до тіла?
17: Якщо все тіло око, то де слух? Якщо все слух, то де нюх?
18: Але Бог розмістив члени, кожний з них у тілі, як було Йому угодно.
19: А коли б усі були один член, то де було б тіло?
20: Тепер же членів багато, а тіло одне.
21: Не може око сказати руці: ти мені непотрібна; або так само голова ногам: ви мені непотрібні.
22: Навпаки, члени тіла, що здаються слабшими, значно потрібніші,
23: і які нам здаються в тілі неблаговидними, про тих більше піклуємось;
24: і неблаговидні наші (члени) благовидніше покриваються, а благовидні наші не мають в тому потреби. Але Бог так створив тіло, щоб ми про неблаговидне більше піклувалися,
25: щоб не було розділення в тілі, а усі члени однаково дбали один про одного.
26: Тому, чи страждає один член, з ним страждають усі члени; чи славиться один член, з ним радіють усі члени.
27: І ви – тіло Христове, а окремо – члени.
28: І одних Бог поставив у Церкві, по-перше, Апостолами, по-друге, пророками, по-третє, вчителями; далі, іншим дав сили чудотворення, також дари зцілення, заступництва, управління, різні мови.
29: Чи всі Апостоли? Чи всі пророки? Чи всі вчителі? Чи всі чудотворці?
30: Чи всі мають дари зцілення? Чи всі говорять різними мовами? Чи всі тлумачі?
31: Дбайте про дари більші, і я покажу вам шлях ще кращий.