Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Перша книга Параліпоменон

← попередній розділ
Розділ 29
1: І сказав цар Давид усьому зіб­­­ранню: Соломон, син мій, якого одного обрав Бог, молодий і слабосилий, а справа ця велика, тому що не для людини дім це, а для Господа Бога.
2: Всіма силами я заготував для дому Бога мого золото­ для золотих речей і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і дерево для дерев’яних, камені онікса і каменівставні, камені красиві і різнобарвні, і всякі дорогі камені, і багато мармуру;
3: і ще з любови моєї до дому Бога мого, є в мене скарб власний із золота і сріб­ла, і йогоя віддаю для дому Бога мого, зверх усього, що приготував я для святого дому:
4: три тисячі талан­тів золота, золота офирського, і сім тисяч талантів срібла чистого, для обкладання стін у домі,
5: для кожної із золотих речей, і для кожної зі срібних, і для усякого виробу рук мистецьких. Чи не виявить ревність щехто жертвувати сьогодні для Господа?
6: І стали жертвувати начальники родин і начальники колін Ізраїлевих, і начальники тисяч і сотень, і началь­ники над маєтками царя.
7: І дали на спорудження дому Божого п’ять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, і срібла десять тисяч талантів, і міді вісімнадцять тисяч талантів, і заліза сто тисяч талантів.
8: І у кого знайшлися коштовнікамені, ті віддавали і їх у скарбницю дому Господнього, на руки Ієхиїлу герсонитянину.
9: І радів народ ревності їх, тому що вони від усього серця жертвували Господу, також і цар Давид дуже радів.
10: І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: благословенний Ти, Господи Бо­же Ізраїля, батька нашого, від віку і до віку!
11: Твоя, Господи, велич, і могутність, і слава, і перемога і краса, й усе, щона небі і на землі, Твоє: Твоє, Господи, царство, і Ти вище за все, як Владика.
12: І багатст­во і слава від лиця Твого, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність, і у владі Твоїй звеличувати і зміцнювати усе.
13: І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе і хвалимо величне ім’я Твоє.
14: Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї отриманеми віддали Тобі,
15: тому що подорожні ми перед Тобою і прибульці, як і всі батьки наші, як тінь дні наші на зем­лі, і немає нічого міцного.
16: Господи Боже наш! уся ця безліч, що приготували ми для побудови дому Тобі, святому імені Твоєму, від руки Твоєї вона, й усе Твоє.
17: Знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серце і лю­биш щире серце: я від щирого серця мого пожертвував усе це, і нині бачу, що і народ Твій, який тут знаходиться, з радістю жертвує Тобі.
18: Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! збережи це повік, цевиявлення думок серця народу Твого, і направ серце їх до Тебе.
19: Соломону ж, синові моєму, дай серце праведне, щоб дотримуватися заповідей Твоїх, одкровень Твоїх і уставів Твоїх, і виконати все це і побудувати дім, для якого я зробив приготування.
20: І сказав Давид усьому зібранню: благословіть Господа Бога нашого.— І благословило все зібрання Господа Бога батьків своїх, і впало, і поклонилося Господу і царю.
21: І принесли Господу жертви, і піднесли все­палення Господу, на другий після цього день: тисячу тельців, тисячу баранів, тисячу агнців з їх узливаннями, і багато жертв від усього Ізраїля.
22: І їли і пили перед Господом у той день, з великою радістю; і в другий раз поставили царем Соломона, сина Давидового, і помазали перед Господом на правителя верховного, а Садока на свяще­ника.
23: І сів Соломон на престолі Господньому як цар, замість Давида, батька свого, і був благоуспішним, і весь Ізраїль підкорився йому.
24: І всі начальники і сильні, також і всі сини царя Давида підкорилися Соломону цареві.
25: І звеличив Господь Соломона перед очима всього Ізраїля, і дарував йому славу царства, якої не мав раніше нього жоден цар в Ізраїлі.
26: І Давид, син Ієссеїв, царював над усім Ізраїлем.
27: Часу царюваня його над Ізраїлем булосорок років: у Хевроні царював він сім років, і в Єрусалимі царював тридцять три роки.
28: І помер у добрій старості, насичений життям, багатством і славою; і став царем Соломон, син його, замість нього.
29: Діла царя Давида, перші й ос­танні, описані в записах Самуїла про­видця й у записах Нафана пророка й у записах Гада прозорливця,
30: також і все царювання його, і муж­ність його, і події, які трапилися з ним і з Ізраїлем і з усіма земними царствами.
← попередній розділ