Перша книга Параліпоменон

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні,
2: що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
3: голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
4: і ґів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
5: Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,
6: Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,
7: і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
8: А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах.
9: Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав,
10: четвертий Мішманна, п'ятий Їрмея,
11: шостий Аттай, сьомий Еліїл,
12: восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,
13: десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
14: Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу.
15: Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.
16: І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
17: А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!
18: І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.
19: І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!
20: Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок.
21: І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.
22: Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.
23: А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
24: Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.
25: З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто.
26: З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень.
27: І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
28: І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два.
29: А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.
30: А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.
31: А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.
32: А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.
33: Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.
34: А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч.
35: А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
36: А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч.
37: А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч.
38: Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.
39: І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.
40: А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.