...
Без категорії

Житіє преподобного отця нашого Матвія прозорливого

Місяця жовтня на 5-ий день

Не тільки іменем наслідував першого з євангелистів цей блаженний отець наш Матвій Печерський, але як тому дано було бачити Ефіопську країну і тих, що в невір’ї, викривати, так і цей, бувши іноком у Печерському святому монастирі, у дні святих першоначальників святої тієї обителі, за превеликі свої подвиги прийняв таке дарування від Бога, що дав йому зріти лиця підземних ефіопів — бісів, і їхні притаєні підступи викривати, і з’являти на велику користь тим, що спасаються.

Цей блаженний старець якось стояв у церкві на своєму місці, звів очі свої і дивився на братію, що стояла надвабіч, співаючи. І тут побачив біса в образі воїна, що обходив їх, носячи в приполі одежі липкі квіти[1]; він, кладучи якесь зло на квітку, кидав її на того чи іншого. І коли до когось із братії, що співала, приліплювалася квітка, той, трохи постоявши, розслаблювався розумом і, вигадавши собі якусь причину, виходив із церкви та йшов у келію спати, вже не повертаючись до церкви на співання. Коли ж кидав на когось і не приліплювалась до того квітка, той у співанні кріпко стояв, доки не відспівали утреню, і тоді йшов до келії своєї. Це бачачи, старець повідав братії, і тоді стереглися всі виходити із церкви.

Мав звичай цей старець, що, відстоявши утреню, коли братія виходила, останній покидав церкву. Якось отак вийшов, сів під церковним билом, бажаючи трохи спочити, була-бо келія його далеко від церкви, і тут побачив, як велика юрба ішла від монастирських воріт, звів очі й побачив одного біса, котрий сидів на свині й величався[2], і йшло безліч інших поруч нього. І рече до них старець: “Куди йдете?” Відповідає біс, що сидів на свині: “По Михайла Тоболковича”. Старець же ознаменувався хрестом і пішов у келію свою. І коли почало світати, зрозумів видіння і каже учневі своєму: “Ходи запитайся, чи є Михайло в келії”. Той же пішов і повів старцю, що той нині, після утрені, вийшов за огорожу монастирську. Матвій же розповів про видіння ігуменові та старшій братії. Закликав ігумен брата, покарав його і, утвердивши повчальними словами, відпустив у келію свою. Преподобний же Матвій цей, прозорливий, і іншій братії сам люб’язно казав, щоб сиділи в келії, поминали завжди Бога й молилися про гріхи свої.

При цьому преподобному Матвії помер блаженний ігумен Теодосій і став ігуменом Стефан замість нього, а після Стефана Никон. При останньому трапилося блаженному Матвію таке видіння: якось стояв на утрені, звів очі свої, бажаючи бачити ігумена, блаженного Никона, і тут побачив осла на ігуменському місці[3] і збагнув, що не прийшов ігумен на утреню. Повідав про це старець, ігумен же те одкровення собі в повчання прийняв, вельми каявся і відтоді, відганяючи, не кажу лінощі, а всілякі потрібні оборудки монастирські, намагався за звичаєм передусім бути в церкві, бо повчанням тим спонуканий був, аби швидше осягнути блаженство. Також і інші численні видіння бачив цей блаженний старець, їх у користь братії розповідав, а до доброї старості сягнувши, почив у Господі в доброму ісповіданні, його-бо чесні мощі нетлінно лежать у печері зі святими отцями, сам же молиться про нас, стоячи біля престола владичого, щоб збавилися навітів ворожих і життя вічне дістали у Христі Ісусі, Господі нашім, Йому ж бо слава із Отцем і Святим Духом тепер, і завжди, і навіки віків. Амінь.

У той-таки день святої мучениці Мамелфи персидської, котра була жрицею Артеміди і мала християнку сестру. Побачила уві сні ангела Божого, який з’являв їй таїнства християнські і, прокинувшись, розповіла те сестрі своїй. Та ж привела її до єпископа, і хрещена була. Дізнавшись про це, елліни побили її камінням, коли одягла вона білу, прийняту на хрещенні, одежу.

І святого священомученика Діонисія, єпископа олександрійського, що помер у вигнанні після багатьох скорбот за сповідання Христове, — було це в царство Валеріана та Талина.


[1] “Біс в образі воїна кидає на тих, що стояли в церкві, липкі квіти”.

[2] “Біс їздить на свині”.

[3] “Осел на ігуменському місці в церкві”.

Знайшли помилку