Без категорії

Страждання святого мученика Михаїла Чорноризця

Місяця травня на 23-й день

Цей святий мученик Михаїл був з Едеського града, син благовірних батьків. Після їхнього смерти роздав маєтки свої убогим і пішов до Єрусалиму побачити Святі Місця, володіли вже тоді Єрусалимом агаряни. Поклонився ж Місцям Святим, пішов у Лавру святого Сави і став чорноризцем. І за якийсь час послав його учитель до Єрусалиму продати ручні вироби. Перестрів його скопець Сеїди, цариці агарянської, і, взявши його, привів до цариці своєї як того, що мав посуд вельми гарний доброї ручної роботи. Бачивши юного ченця, лицем вродливого, сухого ж від посту, цариця зранилася на нього і почала зваблювати його до беззаконня, кажучи: “Хочеш, послужу тобі: якщо ти хворий, то я тебе полікую”. Сказав блаженний Михаїл: “Хворію через гріхи свої, раб же я Господа мого Ісуса Христа і не підкорюся тобі”. І примушувала його цариця до діла беззаконного, як же колись у Єгипті Пентефрієва жінка прекрасного Йосифа. Але цнотливий Михаїл відмовлявся, кажучи: “Неможливо мені цього зробити, бо я чорноризець, обіцяв до смерти Богові берегти чистоту тіла мого без вади”. Бачила ж погана та жінка, що чистий чернець ніяк не хоче погодитися на її гріховне бажання, сповнилася сорому та гніву і звеліла палицями бити його. Тоді до царя, що недалеко від Єрусалиму був, послала ченця зв’язаного як кривдника їхньої віри. Цар же, розпитавшись про нього, звільнив його і просив приєднатися до віри Магометової. Михаїл же сказав: “Не покину Бога свого і не піду за бісом”. І сказав цар: “Коли хочеш — царюй зі мною і проси в мене, що хочеш”. Святий же Михаїл відповів: “З трьох єдине в тебе прошу: або до старця мого відпусти мене, або в ім’я Бога мого охрестися, або мечем своїм до Христа мене пошли”. Цар же звелів напоїти його смертельною отрутою. Той же, випивши отруту, неушкоджений залишився, за словом Христовим у Євангелії: “Якщо і щось смертельне вип’єте, не пошкодить вам”. Осоромився цар і звелів раба Христового стратити мечем посеред Єрусалиму. Чорноризці ж із обителі святого Сави, взявши тіло його, несли в Лавру свою і поклали чесно зі святими отцями мученика Христового Михаїла, славлячи Христа Бога.